Дистанційне навчання, географія 7 клас, тема «Північний Льодовитий океан»

1. Прочитайте параграф 12 з підручника

2.Перегляньте відео  -  Північний Льодовитий океан.

Завдання виконати в зошиті письмово  ↓↓↓↓↓↓↓↓↓

Увага! Вибрати основне.
3. Площа океану – 14,1 млн. км².

Максимальна глибина - 5527 м.
Кількість морів – 11.
Найбільші моря – Гренландське, Норвезьке, Карське, Бофорта.
Найбільша затока – Гудзонова.
Найбільші острови і групи островів – Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля
Найпотужніші течії – Норвезька, Шпіцбергенська (теплі), Східно-гренландська (холодна).

Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані.

А́рктика — північний полярний регіон Землі, що включає околиці материків Євразії та Північної Америки, майже весь Північний Льодовитий океан з островами, а також прилеглі частини Атлантичного й Тихого океанів

     

Моря Північного Льодовитого океану переважно окраїнні. Більшість островів зосереджена біля материків: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Новосибірські острови та інші. Північний Льодовитий океан сполучається широкими протоками з Атлантичним океаном. Зв'язок з Тихим океаном відбувається через вузьку Берингову протоку.

Дослідження Північного Льодовитого океану складні й небезпечні.Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга була складена достовірна карта західної частини океану. Перші відомості про природу навколо-полярних областей були отримані лише наприкінці XIX ст. під час дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена, пізніше плавання російського полярного дослідника Георгія Сєдова.

 

Російський мореплавець Георгій Сєдов

 

Норвежець Фрітьоф Нансен

У 1932 р. російський учений Отто Шмідт очолив експедицію на криголамі "Сибіряков", у ході якої були проведені заміри глибини, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану, здійснювались спостереження за погодою. Нині для дослідження океану використовують авіацію і космічні апарати, з яких надходить інформація про зміни стану атмосфери над Арктикою та про переміщення криги.

Дно Північного Льодовитого океану має досить складну будову: океанічні хребти тут чергуються з глибокими розломами. Характерна особливість океану – великий шельф, який займає понад 1/3 його площі, великі глибини в центральній частині, що чергуються з підводними хребтами Гекеля, Ломоносова, Менделєєва.

Кліматичні умови океану визначаються його полярним положенням. Протягом року над океаном панують арктичні повітряні маси. Більша частина сонячної енергії відбивається льодом. Внаслідок цього середня температура повітря влітку наближається до 0°С, а взимку змінюється від -20 до -40 °С. Істотно впливає на формування клімату океану тепла Північно-атлантична течія, яка несе водні маси з заходу на схід. Від Берингової протоки до Гренландії відбувається рух води у зворотному напрямі: зі сходу на захід. Надлишок вод океан повертає в Атлантику у вигляді Трансарктичної течії, що починається у Чукотському і прямує до Гренландського моря.

Крига вкриває взимку близько 9/10 поверхні океану. Вона утворилась внаслідок низької температури впродовж року і порівняно низької солоності поверхневих вод. У зв'язку з тим, що перенесення криги в інші океани досить обмежене, товща багаторічного льоду досягає від 2 до 5 м. Під дією вітрів і течій відбувається повільний рух криги, що призводить до утворення торосів - скупчення льодових брил у місцях їх зіткнення.  Органічний світ. Через суворі кліматичні умови життя в Пінічному Льодовитому океані бідне. Тільке в приатлантичній його частині видовий склад морських організмів дещо більший. Саме тут і зосереджений промисловий вилов риби. В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельм, сиг, сайка, мойка, палтус тощо. Риба - головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців - тюленів, моржів, білух. Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чаки, гаги, кайри, топірці, баклани тощо) утворюють масові гніздування - «пташині базари»

 Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑↑↑↑↑

4.  Перегляньте

Різноманітність тваринного світу Арктики: які тварини там живуть?

5. Географічна номенклатура 

Північний Льодовітій океан. географічна номенклатура

Тест
Код доступу 845823

join.naurok.ua

Дистанційне навчання, географія 6 клас, тема «Природні зони Землі»

1. Опрацюйте параграф з  підручника 52

2. Перегляньте відео

Завдання виконати в зошиті письмово ↓↓↓↓↓↓↓↓↓ 
 3. Природна зона - великі частини географічних поясів, що характеризуються схожими природними умовами вздовж свого простягання та послідовною їх зміною від екватора до полюсів і від океанів усередину континентів. Границі природних зон визначаються за характером рослинності, яка найкраще відображає особливості кожної з природних зон.  Природні зони розрізняються за співвідношенням тепла і вологи. Назви цих зон визначаються за домінантним типом рослинності. 








  Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑↑↑↑↑

4.  Географія в художніх творах.

Прочитайте описи краєвидів у творах видатних митців світу, визначте які природні зони вони описали у своїх творах?

1. «...Це було воістину чарівне царство! Таку пишноту може змалювати лише найпалкіша фантазія. Густе гілляччя спліталося в нас над головою, утворюючи природне зелене склепіння, а крізь цей живий тунель струменіла прозоро-зелена річка. Прекрасна сама по собі, вона видавалася ще чудовішою від тих вигадливих виблисків, які скидали на неї пом'якшені зеленню яскраві промені сонця. Чиста, мов кришталь, нерухома, як дзеркало, зеленіюча біля берегів, як айсберг, водна гладінь виблискувала крізь різьблену арку листя, затягаючись брижами під ударами наших весел. Це був шлях, гідний країни чудес, до якої він вів...» (А. КонанДойл. «Незвіданий світ»)

2. «Степ дедалі гарнішав. Тоді весь південь, увесь той простір, що обіймає нинішню Україну, аж до Чорного моря був зеленою, незайманою пусткою. Ніколи плуг не торкався цих безмежних хвиль дикого різнотрав'я. Хіба що коні їх толочили, які ховалися тут, як у лісі. Нічого в природі не могло бути кращого. Вся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, по якому розбризкали мільйони всіляких квіток. Крізь тонкі, високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки; жовтий дрок вихоплювався догори своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка рябіла на поверхні своїми шапочками, схожими на парасольки; завіяний бозна-звідки пшеничний колосок наливався в тій трав'яній гущині. При самісінькій землі шугали, витягнувши свої шиї, куріпки. Повітря тремтіло тисячами різних пташиних щебетів. У небі нерухомо зависали цілі хмари яструбів, які, розгорнувши крила, гострили свій зір на трави. Крик зграї диких гусей, що повагом пролітала стороною, відлунював у бозна-якому далекому озері. Із трав здіймалася рівними пружними помахами крил чайка і розкішно купалася в синіх хвилях повітря…» (М. В. Гоголь. «Тарас Бульба»).

3. «Зелено- брунатний, високий по коліна  мох  буяв,  ніколи  не  тиканий,  лагідними
хвилями у мокрявій землі пралісу. З нього не надто густо  виринали  сосни,  котрих  вік  можна  було вгадати, але красу й об’єм їх годі було змалювати .
Тут і там з лісів по верхах підносяться смереки під небосхил і, неначе переткані місячним сяйвом, тонуть, розходяться в нім... Над ялицями лютувала буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими. Тим гордіше здіймали вони на другий ранок свої вершки й купали їх у золотому сонячному промінні. За все те вони мали право здійматись аж до хмари й бути гордими Особливо ж вражала одна група беріз очі всіх прохожих...» ( О. Кобилянська).

5.  Закріпіть знання, граючи гру

Дистанційне навчання. 7 клас Тема. Індійський океан Особливості географічного положення.Історія дослідження. Органічний світ, природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих територій.

1.  Згадайте попередньо вивчений матеріал, дайте відповідь на запитання:
- Найглибшою западиною Атлантичного океану є …
- По дну Атлантичного океану тягнуться найдовші у світі серединно-океанічні хребти …
- Атлантичний океан розташований в  таких кліматичних поясах: ...
- Більш холоднішими районами Атлантичного океану є ...
- Найтепліші води Атлантичного океану в … широтах.
- Найвища солоність води в Атлантичному океані спостерігається у … широтах.
- Найпотужнішою теплою течією Атлантичного океану є …

2. Прочитайте параграф 11 з підручника .

3.  Перегляньте відео - Індійський океан

Завдання виконати в зошиті письмово ↓↓↓↓↓↓↓↓↓
Увага! Запишіть в зошиті на вибір 4 або 5 завдання. 
4. Користуючись текстом підручника доповніть речення. Запишіть їх у зошит.
- Індійський океан омиває береги материків: …
- Найглибшою западиною Індійського океану є …
- Індійський океан знаходиться у межах ….. літосферних плит.
- Індійський океан розташований в        кліматичних поясах.
- Більш холоднішими районами Індійського океану є ...
- Найвища солоність води в Індійському океані спостерігається у …
- Найбільші запаси нафти в Індійському океані спостерігаються у … Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑↑↑↑↑

5. Прочитайте

  Індійський океан — третій за розміром океан на Землі, розташований між Африкою, Азією, Австралією та Антарктидою, він займає близько 20 % водної поверхні Землі. Загальна площа становить 76,2 млн км². Максимальна глибина —  7 729 метрів (Зондський жолоб), середня глибина — 3 897 метрів.

  Першими опис океанських маршрутів зробили араби. Накопичення географічних відомостей про Індійський океан почалося з часів плавання Васко да Гами (1497-1499 рр.). В кінці XVIII століття перші проміри його глибин провів англійський мореплавець Джеймс Кук. Комплексне вивчення океану почалося в кінці XIX століття. 
Рельєф дна: серединно-океанічні хребети (Аравійськоіндійський, Західноіндійський, Центральноіндійський хребти), які виникли на межі стику трьох літосферних плит( Африканської, Індо-Австралійської, Антарктичної)

Води Індійського океану більш солонуваті, ніж в середньому в Світовому океані.  Рекордсменом по солоності вважають Червоне море (до 42%) і Перську затоку. Північна частина Індійського океану схильна до значного впливу суші: він по праву заслуговує назви «моря мусонів». Вітрам літнього мусону передують грози, морські брижі, які розбивається об південно-західні береги Індостану. Восени і навесні на півночі Індійського океану з’являються тайфуни, що можуть наробити чимало лиха на берегах Бенгальської затоки і Аравійського моря.

У Індійському океані через переважно прохолодні води не виробляється планктон, тому риболовля обмежується прожитковим мінімумом потреб місцевого населення. Водночас риболовецькі флоти Росії, Японії, Південної Кореї і Тайваню в основному займаються виловом креветок і тунця.

  Через Індійський океан налагоджений зв'язок між Близьким Сходом, Африкою і Східною Азією з Європою і Америкою — він виконує одну з найважливіших економічних функцій з переміщення вантажів. Історично європейські мандрівники ходили морем на схід і поверталися з шовками, килимами, чаєм і спеціями. Зараз по ньому активно перевозять нафту і нафтопродукти з родовищ Перської затоки та Індонезії. Близько 40 % у світі нафти відбувається на шельфі Індійського океану.

Найважливішими транспортними шляхами Індійського океану є маршрути з Перської затоки до Європи та Північної Америки, а також з Аденської затоки до Індії, Індонезії, Австралії, Японії і Китаю.

  

5. Прочитайте цікаві факти про Індійський океан.

Його води омивають 4 континенти - всі, крім Північної та Південної Америки.

За площею водної поверхні, Індійський океан займає третє місце серед усіх океанів Землі, поступаючись Тихому та Атлантичному. 

Індійський Океан займає у 8 разів більшу площу, ніж Китай.

Португальський мореплавець Васко да Гама, мав подароване йому королем звання «адмірал Індійського океану».

Найглибша точка Індійського океану перевищує позначку в 7 700 метрів.

Солоність Індійського океану становить - 34%.

Близько 15% площі Індійського океану, припадає на моря, затоки та протоки, що входять до його акваторії.

Тут особливо часто народжуються руйнівні шторми та бурі, хоч і не так часто, як в Тихому океані, який при цьому більш ніж удвічі перевершує Індійський за площею.

Першим європейцем, який морським шляхом пройшов по Індійському океану з Європи до Індії, був вищезгаданий Васко да Гама.

У 2004 році в Індійському океані стався найсильніший за всю історію спостережень землетрус. Викликане ним цунамі спустошило прилеглі береги і забрало життя від 230 до 280 тисяч осіб..

Червоне море, в яке не впадає жодної річки, пересохло б, якби не поповнювалося водами Індійського океану.

Солоність вод Індійського океану зменшується з півночі на південь. У південній його частині солона вода розбавляється прісною через танення льодовиків.

Індійський океан сильно забруднюється через те, що по ньому пролягають численні маршрути нафтових танкерів і інших торгових суден. 

Індійський океан омиває береги 35 незалежних країн, а також заморські володіння Великобританії та Антарктиди.

Лише в середині 2000-х років XXI століття на дні Індійського океану були виявлені величезні підводні гірські хребти. 

6. Закріпіть знання, повторюючи географічну номенклатуру Індійського океану.


- моря: Аравійське, Червоне;
- затоки: Бенгальська, Перська;
- протоки: Мозамбіцька;
- підводні хребти: Аравійсько-Індійський, Західно-Індійський, Австало-Антарктичний;
- глибоководні жолоби: Зондський;
- острови: Шрі-Ланка, Мадагаскар, Сейшельські;
- теплі течії: Мусонна, Південна пасатна, Мадагаскарська;
- холодні течії: Західних вітрів.
https://learningapps.org/watch?v=ppqwvehia18

Дистанційне навчання. 7 клас Тема. Атлантичний океан.Особливості географічного положення.Історія дослідження. Органічний світ, природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих територій.

1. Прочитайте параграф 10

2. Перегляньте відео

Завдання виконати в зошиті письмово ↓↓↓↓↓↓↓↓↓

3. Запишіть в зошиті,  користуючиючись презентацією (або з підручника), коротко характеристику за таким планом:
     1.Географічне положення Атлантичного океану
     2.Історія дослідження
     3. Будова та рельєф дна
     4. Клімат
     5. Органічний світ
     6. Використання природних ресурсів

Виберіть основне ↓

Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑↑↑↑↑

4. Дайте усно відповідь на запитання:
           Картка № 1

1.Карібське море відноситься до... океану.

2.Атлантичний океан омиває західну частину материка...

3.Середземне море сполучається з Атлантичним океаном...

4.Найбільший серединно-океанічний хребет на Землі знаходить-

ся...

5.Перша назва Атлантичного океану...

6.Вперше було застосовано батометр — спеціальний прилад для взяття проб води з різних глибин під час експедиції...

Картка № 2

1.Азовське море відноситься до... океану.

2.Атлантичний океан омиває східну частину материка...

3.Атлантичний океан з Тихим океаном поєднуються протокою...

4.Найбільший жолоб в Атлантичному океані...

5.Комплексні дослідження Атлантики почалися з кінця... століття.

6.Найбільша затока Атлантичного океану...

Картка № 3

1.Сарґассове море відноситься до... океану.

2.Атлантичний океан з Тихим з’єднується каналом...

3.Атлантичний океан омиває південну частину материка...

4.Який період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин?

5.Які дослідні судна першими зібрали матеріал про рельєф дна, властивості водних мас, та органічний світ?

6.Яке місце за розмірами посідає Атлантичний океан у світі?

5. Закріпіть знання, повторюючи географічну номенклатуру Атлантичного океану.

Дистанційне навчання, 6 клас,Тема: «Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі»

Прийом «Фантастична добавка»

.(прочитайте)

Казка про діда Савелія і зайців

В одному місті жив дід Савелій. Його оточували цегельні стіни будинків, скляні вітрини магазинів, укриті асфальтом тротуар і дороги. Повітря забруднене, скрізь суєта, шум і гамір. Набридло йому таке міське життя, вирішив дід переїхати до села, де на окраїні лісу в нього був будиночок,город і садочок.

Дуже сподобалося йому жити в селі. Уранці ходив до лісу,де спостерігав життя білок,їжаків, зайців й інших лісових жителів. А ввечері дід полюбляв працювати в садочку – саджав дерева, кущі, квіти і доглядав за ними. Повітря чисте, прозоре – немов звук гітарної струни. Тиша і спокій. Здоров’я стало покращуватися. Одне турбувало діда Савелія: зайці іноді обгризали кору з молодих дерев, ушкоджували  кущі. Вирішив дід зробити паркан і відгородити від зайців. Паркан вдався на славу, але, на здивування діду, за зиму всі його молоді насадження згинули. Виявляється їх знищили миші. Як же це сталося? Справа в тім, що паркан перегородив дорогу не тільки зайцям, але і їжакам та борсукам, які не давали мишам  розгулятися, регулювали кількість цих гризунів. У мишей не стало ворогів – і вони знищили частину рослин. Дід Савелій зняв частину паркану і подбав, щоб у зайців було достатньо їжі в лісі. І тепер у діда чудовий сад.

Історія сказана Чарльзом Дарвіном

 Видатний англійський учений Чарльз Дарвін якось сказав, що завдяки кішкам в Англії ще не перевелись баранячі котлети. На перший погляд здається незрозумілим, який зв’язок існує між кішками та вівцями. Виявляється, миші знищують джмелів (точніше, їх гнізда).

Джмелі — єдині запилювачі червоної конюшини. Отже, там, де немає джмелів, конюшина не росте. Конюшина — головний корм для овець. А значить, де багато кішок, там мало мишей, багато джмелів, гарні врожаї конюшини, ситі вівці та багато м’яса для котлет.

Цей смішний та незвичайний на перший погляд приклад показує, наскільки все взаємопов’язано в навколишньому світі. Всі елементи природи — і живі, й неживі — складна система пристосованих один до одного, взаємодіючих та взаємопов’язаних компонентів. Поки ця система не порушена, між компонентами існує рівновага. Невміле втручання в життя природи може призвести до непоправних наслідків. Хто ж є головним порушником природної рівноваги? Людина та її господарська діяльність, яка на сьогодні досягла таких масштабів, що її наслідки вже діють проти свого творця: страшні урагани та повені, сильні землетруси та цунамі, виникнення нових хвороботворних вірусів і бактерій.

Усього цього можна було б уникнути, якби кожен крок людської діяльності був обміркований та зважений. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про те, як важливо людині знати закони природи та вміти прогнозувати будь-які зміни у ній внаслідок своєї господарської діяльності ( антропогенної)

1. Опрацюйте 51 параграф підручника
2.Перегляньте  відео ↓

3.Виконайте в зошиті ↓↓↓↓↓↓

   Географiчна оболонка — оболонка, в межах якої взаємодiють верхня частина лiтосфери, нижня частина атмосфери, вся гiдросфера та бiосфера.

   Це найбільший природний комплекс Землі. Географічній оболонці притаманні внутрішні (між компонентами літосфери, атмосфери, гідросфери) й зовнішні (з космосом і надрами) зв’язки.

Верхня межа географічної оболонки розташована на висоті близько 30-35 км (50км макс.) від поверхні Землі. Нижня межа географічної оболонки розташована в літосфері й сягає глибини до 4 км.

                                       Географічній оболонці властиві закономірності:
1.Цілісність,
2.Ритмічність
3.Зональність.
   Колообiг речовини та енергiї — постiйний обмiн речовиною та енергiєю мiж оболонками Землi.

  1.Цiлiснiсть — це єднiсть географiчної оболонки, зумовлена взаємозв’язком i взаємозалежнiстю її складових частин.

Завдяки їй зміна одного компонента природи спричинює зміну інших.

Всі колообіги взаємопов’язані і входять до загального великого колообігу:

космос — географічна оболонка — глибинні шари Землі.

Найважливіші з них — це колообіги вуглецю, кисню, азоту, енергії, води.

Тобто все, що в природі вже відбувалося, знову повторюється.

  2.Ритмiчнiсть — закономiрна повторюванiсть у часi природних процесiв i явищ у географiчнiй оболонцi.  Розрізняють добові й сезонні ритми, коли природні явища і процеси відбуваються через однаковий проміжок часу впродовж доби й року (зміна дня і ночі, пір року, припливи і відпливи). Є також багаторічні та вікові ритми (коливання клімату і рівня води в річках та озерах, наступання і відступання льодовиків).

 3. Зональність - це послідовне розташування природних зон повязане зі зміною співідношення тепла і вологи.
Зональність поділяється на широтну та висотну.

• Широтна — у напрямку від екватора до полюсів (на рівнинах).
• Висотна — від підніжжя до вершини (в горах).

Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑↑↑↑↑
4.Розгляньте малюнки
географічна оболонка




цілісність

 

ритмічність


зональність


5. Прийом «Географічний крос».

Доповніть речення.(усно)
1) Найбільший природний комплекс Землі це – географічна оболонка.
2) Географічна оболонка охоплює нижню частину … , верхню частину …  і всю …  .
3) Географічна оболонка завтовшки … км .
4) Їй властива ціла низка закономірностей. Це – … , … , …  .
5) Цілісність забезпечують кругообіги … та … .
6) Періодичність і повторюваність явищ у часі це   – ритмічність
7) Зміна одного з природних компонентів у природному комплексі спричиняє зміну …  … … .
8) Закономірна зміна природних комплексів від екватора до полюсів це – … … , а від підніжжя до вершин це – … … .
6. У вільну хвилинку. Прийом «Граючись, навчаюсь».Перевірте свої знання