§ 5. КОРОТКИЙ НАРИС ПРО ПРИРОДУ ЛЬВIВЩИНИ
Львiвська область знаходиться на заходi України. Її поверхня на пiвднi гориста,
на пiвночi та в центральнiй частинi – рiвнинна, горбкувата. Поверхня складена оса-
довими гiрськими породами, здебiльшого пiщанистими i глинистими. У пiдземних
надрах знайдено нафту i природний газ, сiль, сiрку, кам’яне i буре вугiлля та iншi
кориснi копалини.
Лiто в нашiй мiсцевостi тепле i дощове. Зима прохолодна, малоснiжна з частими
вiдлигами. Дощовi i талi снiговi води дають життя численним рiчкам. Найбiльшими
серед них є Днiстер, Захiдний Буг, Стрий, Стир.
На пiвночi областi та в долинах рiчок мiсцевiсть заболочена. Там ростуть болотянi
рослини. Значну частину територiї займають лiси, в яких найчастiше можна по-
бачити такi дерева як сосна, смерека, ялиця, дуб, бук, граб, береза, вiльха. У лiсах
живуть рiдкiснi велетнi зубри i звичайнi маленькi бiлки, зустрiчаються ведмедi,
вовки, оленi, багато лисиць, диких свиней, козуль та зайцiв.
Бiльш рiвнинна мiсцевiсть, де є родючi ґрунти – чорноземи та сiрi лiсовi, – роз-
орана. Тут вирощують пшеницю, жито, цукровi буряки, льон та багато iнших
корисних рослин. Для того, щоб зберегти красу нашого краю, створено заповiднi
мiсцевостi. Нині природа областi помiтно погiршується, тому завдання кожного
з нас берегти її.
§ 6. НЕРIВНОСТI ПОВЕРХНI
1. Назви форми земної поверхнi.
2. Чим вiдрiзняється горб вiд гори?
3. Якi частини гори або горба ти знаєш?
1. Форми поверхнi Землi
Всi нерiвностi поверхнi нашої планети подiляють на двi великi частини або фор-
ми: материки та океанiчнi западини. У них видiляють такi найголовнiшi складовi
поверхнi: гори (океанiчнi хребти) та рiвнини (океанiчне ложе). В океанiчних за-
падинах гори та рiвнини вкритi водою, а на материках милують наш зiр.
Гори i рiвнини рiзняться зовнiшнiм виглядом та висотою. Мiсцевiсть, що пiднята
над рiвнем моря на значну висоту i на якiй скупчилося багато вершин, називають
гiрською країною або просто горами. Гори подiляють за висотою на низькi, середнi
та високi. Наприклад, Кавказ – високi, Карпати – середнi, Кримськi гори – низькi.
Рiвнини мають меншу висоту, нiж гори. Залежно вiд висоти рiвнини подiляють
на низовини (до 200 м) та височини (вiд 200 до 500 м).
Рiвнини можуть мати рiзний зовнiшнiй вигляд. Найчастiше рiвнини це плоскi,
рiвнi мiсцевостi, iнодi хвилястi та горбистi
Рiвниннi дiлянки сушi, що пiднятi на значну висоту, називають плоскогiр’ями
або плато.
На географiчних картах гори позначають рiзними вiдтiнками коричневого
кольору. Чим темнiшi його вiдтiнки, тим вищi гори. Бiля найвищих вершин гiр
пiдписують їхню назву та висоту в метрах. Наприклад, «Українськi Карпати», «гора
Говерла, 2061» Височини зафарбованi жовтим кольором, а низовини –
вiдтiнками зеленого. Найвищi точки височин та найнижчi низовин теж мають
свою назву та так звану вiдмiтку висоти. Наприклад, «Подiльська височина», «гора
Камула, 471».
Висоту гiр та рiвнин визначають спецiальними приладами, ведучи вiдлiк вiд
поверхнi води моря чи океану. Отже, коли вказують висоту гори Говерли, то мають
на увазi, що вершина гори вища вiд поверхнi води в морi на 2061 метр.
2. Поверхня Львiвщини
Поверхня нашого краю в далекому минулому була морським дном. Минуло ба-
гато мiльйонiв рокiв. Море вiдступило i на його мiсцi утворилися гори та рiвнини.
Там, де суша пiднялася на висоту понад 1000 метрiв виникли Карпатськi гори.
Iнша частина сушi, яка має меншу висоту, називається височинами та низовинами
(мал. 5).
Українськi Карпати – це середнi за висотою гори. Частина цих гiр знаходиться на
пiвднi нашої областi. Вони складаються з кiлькох ланцюжкiв-гiр – гiрських хребтiв,
що називають Бескидами, Вододiльним та Верховинським хребтами. Найвищим
є Верховинський хребет. Саме тут знаходиться найвища точка Львiвщини – гора
Пiкуй, висота 1408 метрiв над рiвнем моря. Місцевість, яка розташована поряд із
Карпатськими горами, має висоту до 500 метрів, називається Підгір’ям або Перед-
карпатською височиною.
Середню частину Львiвської областi займає Подiльська височина, яка дiлиться
на Опiлля, Гологори, Вороняки та Львiвське плато. На пiвнiчний захiд вiд неї роз-
ташована височина Розточчя (мал. 6). Найвища точка Подiльської височини – гора
Камула висотою 471 метр. На пiвночi височина крутим уступом (схилом) переходить
у низовинну мiсцевiсть, яку називають Малим Полiссям. Пiвнiчна окраїна областi
зайнята Волинською височиною.
Одна третя частина областi гориста, а решта – рiвнинна.
Рівнинна місцевість. Вигляд зі схилу Розточчя на Білогоро-Мальчицьку долину
1. Назви форми рельєфу, які є у твоїй мiсцевостi.
2. Вкажи назви та поясни їхнє походження.
3. Знайди на фiзичнiй картi областi географiчнi назви, якi згаданi в
текстi параграфа. Надпиши їх на контурнiй картi.
4. Склади схему «Форми поверхнi».
