на урок

Інструкція учню

• Відкрити посилання naurok.com.ua/start 
• Ввести прізвище, ім'я та пароль
  в колонці де ваш акаунт мають підтвердити батьки, введіть мою електронну пошту   oksana.ferendovich@gmail.com , прізвище і імя одного з батьків, телефон, нажміть 2 галочки, шо ви 6 (7) клас і навчаєтесь у школі.
• Обрати олімпіаду або конкурс та почати виконання завдань
  Скільки завдань мають виконати учні?
• • Кожен учень отримує 15 завдань з обраного предмета. На виконання всіх завдань дається 40 хвилин. 
  • Хто може взяти участь в інтернет-олімпіаді?
    До участі в інтернет-олімпіаді запрошуються учні шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів та ПТНЗ – закладів, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти. 
  • 
    
  • На одному з етапів роботи з олімпіадою виникає помилка 404, що робити?
    Перевірте, чи активовано ваш акаунт. Оновіть сторінку та спробуйте повторити дію. Якщо змін не відбувається, пишіть у підтримку.
  • 
    
  • Учень не може зайти до особистого кабінету для виконання завдань
    Слідкуйте за правильним введенням усіх даних!

    Дані потрібно вводити так, як вказано на картках з кодами доступу. Враховуйте, де пишуться великі букви, де маленькі. Жодного зайвого пробілу не допускається! Використовуйте українську розкладку клавіатури.

Всеукраїнський конкурс «Кристали» у 2020 році

Для участі в І етапі конкурсу необхідно:

• учасникам середньої вікової категорії заповнити заявку до 1 лютого;
• учасникам старшої вікової категорії заповнити заявку до 20 березня і надіслати тези наукових досліджень на тему «Кристали та гаджети» українською або англійською мовами на електронну адресу: crystals.lviv@gmail.com.

Вимоги до оформлення тез та критерії оцінювання наукових досліджень і стендових доповідей переглядайте за активними посиланнями.

Учасники середньої вікової категорії відповідно до поданих заявок отримують інструкції для вирощування кристалів у домашніх умовах під наглядом дорослих. Інструкції та назву речовини, з якої учні роститимуть кристали, буде оприлюднено з 15 до 25 лютого.

Учасники середньої вікової категорії передають працівнику обласного територіального відділення МАН вирощені кристали, належно упаковані і підписані (прізвище та ім’я учасника, клас, навчальний заклад, населений пункт, область), які потім надсилаються організаторам на поштову адресу. Поштові витрати здійснюються за рахунок учасників конкурсу.

Просимо звернути увагу, що всі вирощені й упаковані кристали мають бути отримані представниками обласних МАН до 25 березня.

30‒31 березня відповідальна особа надсилає організаторам посилку.

Учасники, які не мають змоги передати кристали працівнику обласного територіального відділення МАН, можуть надіслати відеосюжет або посилання на нього тривалістю до 3 хв про процес вирощування кристалу і кінцевий результат зі своїми коментарями на електронну адресу: crystals.lviv@gmail.com.

Журі конкурсу розглядає подані учасниками середньої вікової категорії кристали та відеосюжети і визначає переможців у таких номінаціях:

• «Найбільший кристал»;
• «Найякісніший кристал»;
• «Найоригінальніший кристал»;
• «Віртуальний кристал».

Критерії оцінювання вирощених кристалів

Листи

• Лист МОН України від 11.01.2020 № 6/32-20 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського»
• Лист НЦ «МАНУ» від 26.12.2019 № 172/1.1/3.2/-994 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського»
  

Рельєф Південної Америки

Пд Америка Географічне положення

Літосфера Внутрішня будова Землі

Внутрішня будова Землі

Природні зони Африки

тунель через Ла-Манш

"Нагадує американські гірки", - ось як говорять про дорогу знаменитим тунелем з Британії у Францію. Як насправді виглядає шлях через Ла-Манш очима машиніста.

Країни Африки

Східно-Африканський розлом

Пам'ятник Геоїдові (істинній формі Землі) неполалік німецького міста Маґдебург

реальне зображення Землі

#Карта 1826 року

Коли Шевченку 12-й минало
Політична карта світу виглядала саме так!
#Карта 1826 року
Оригінал: https://cutt.ly/IwNGYuQ

Шановні колеги-географи й колежанки-географині!

Вітаю з Днем працівників освіти! Творчого натхнення, невичерпного креативу, задоволення від улюбленої справи! Нехай радують відмінними оцінками і талантами ваші учні й студенти! Нехай шанують вас колеги й цінують керівники! Нехай будуть високими зарплати і гідними премії! Правильних нам координат по життю, надійних компасів і навігаторів, цікавезних маршрутів і яскравих вражень!

Типи хмар

27 вересня – Всесвітній день туризму. Візьміть анекдоти в похід

Туристи в Карпатах. Двоє чергових по кухні готують вечерю. Один пошепки говорить до іншого:
– Ти знаєш, щось мені не подобається наш керівник.
Інший, акуратно помішуючи ложкою вариво в казані:
– Не подобається, не їж...

* * *

– Куме! – Шо?
– Зорі бачите?
– Бачу.
– Так вставайте, палатку вкрали!

* * *

– А правду кажуть, що в Карпатах ведмеді по дорогах розгулюють?
– Не вірте. То цілковита брехня. Немає там ніяких доріг!

* * *
Екскурсовод туристам:
– Ця печера з’явилася, коли єден гуцул оповів односельчанам жи у нього десь тут сі згубила срібна монетка.

Картографічні проекції: коротко про головне

Атлас 7 клас. Географія материків і океанів

Куляста форма Землі та її географічні наслідки

Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети

За підручником "Географія" 11 клас,

автори С. Кобернік, Р. Коваленко

ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХІВ ЗЕМЛІ В КОСМОСІ

       Показники руху Землі навколо своєї осі

      Період повного обертання Землі навколо своєї осі дорівнює 23 год 56 хв 04 с. Цей період часу заокруглили до 24 год і назвали добою. Осьовий рух нашої планети спрямований проти руху годинникової стрілки. Обертання Землі навколо осі має ряд географічних наслідків. Зокрема, воно вплинуло на формування сплющеної з полюсів форми Землі, спричиняє добові ритми в географічній оболонці, є причиною існування сили Коріоліса.

      Геоїд

      Одним з наслідків осьового обертання Землі є її куляста форма. Вимірювання її розмірів засвідчили, що через осьове обертання Земля на 21 км сплюснута біля полюсів, тобто її форма близька до еліпсоїда обертання. Середній діаметр Землі становить 12 750 км, а довжина її екватора дорівнює приблизно 40 000 км.

    Поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори, рівнини, западини, і тому форму Землі не можна виразити у вигляді геометричної фігури. Форму нашої планети вчені назвали геоїдом, що в перекладі з грецької означає «землеподібна». Цей термін було запропоновано в 1873 р. німецьким фізиком Йоганном Лістінгом. 

Геоїд – геометричне тіло, що обмежене рівневою поверхнею морів та океанівза спокійного стану водних мас і уявно продовжене під материками таким чином, щоб напрями сил тяжіння перетинали її під прямим кутом. Поверхня геоїда незрівнянно гладкіша за фізичну поверхню планети. У той час, як рельєф Землі має коливання висот майже у 19 км (гора Джомолунгма, 8848 м – Маріанський жолоб, 11022 м), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише в межах ±100 м.

Добова ритміка в географічній оболонці. У зв’язку з рухами Землі в космо-сі географічній оболонці притаманна ритмічність – повторюваність природ-них процесів та явищ у часі з певною періодичністю. Добова ритміка пов’язана з осьовим обертанням Землі. Її прикладами є зміна дня і ночі й, відповідно, ство-рена людиною система відліку часу, зміна температури повітря протягом доби, морські припливи та відпливи тощо. 

Основні види часу. Оскільки Земля обертається навколо осі проти руху годинникової стрілки, світловий день настає зі сходу на захід. На сусідні мериді-ани промені Сонця падають під дещо іншим кутом. Час в усіх точках будь-якого одного меридіана – однаковий. Такий час називають місцевим. Місцевий час – середній сонячний час, виміряний на певному географічному меридіані. Отже, місцевий час зумовлений географічною довготою точки. Що східніше меридіан, то Сонце там сходить раніше. Що більша різниця в географічній довготі, то більша різниця в місцевому часі. Оскільки Земля здійснює за добу (24 год)повний оберт навколо осі (360°), відповідно за 1 год Земля повертаєтьсяна 15° (360°: 24 год), а за 4 хв – на 1°(60 хв: 15°). Через те із просуванням на кожний 1° довготи місцевий час змінюється на 4 хв: на схід зростає, а на захід зменшується. Оскільки місцевим часом користу-ватися незручно, був запроваджений поясний час. Для цього всю поверхню Землі поділили на 24 часові пояси шири-ною приблизно по 15° довготи (мал. 27). Різниця в часі між сусідніми часовими поясами становить 1 год.Поясний час – час у межах одного часового поясу.За поясний час у межах усього поясу прийнято місцевий час меридіана, який проходить посередині поясу – середнього меридіана. На цьому меридіані поясний час збігається з місцевим, тому похибки в обчисленні часу немає. Що далі на захід і на схід до країв часового поясу, то похибка більша.За початок відліку загальноприйнято пояс, середнім меридіаном якого є Гринвіч (0° довготи). Поясний час 0-го поясу називають всесвітнім часом (UT, від англ. Universal Time). Від 0-го поясу на схід час додається 1 год на кожний часо-вий пояс (додатне зміщення поясів, яке позначають додатними числами від +1 до +12), на захід – віднімається (від’ємне зміщення поясів, яке позначають від’єм-ними числами від –1 до –12). Під час руху з одного часового поясу в інший із заходу на схід стрілку годинника переводять на одну годину вперед, на захід – на одну годину назад. Над океаном, де немає постійних жителів, межі часових поясів проведено чітко за меридіанами через 15°. На суходолі межі поясів з меридіа-
нами майже не збігаються, оскільки для зручності обчислення часу враховують кордони країн, а для великих країн – їх внутрішній адміністративно-терито-ріальний поділ. Нині майже в 70 країнах світу, в т. ч. у більшості країн Європи, використовують літній час. На території України вперше його було запроваджено в 1981 р.Літній час – сезонний час, який вста-новлюється на певній території на літ-ній період року й зазвичай різниться на 1 год від стандартного часу, прийнятого на цій території.
Відповідно до рекомендацій Євро-пейської економічної комісії ООН перехід на літній час відбувається в останню неділю березня о 3 год ночі пе-реведенням стрілки годинника на 1 год вперед, а скасовується в останню неділю жовтня о 4 год ночі переведенням стрілки годинника на 1 год назад.На Землі встановлена лінія зміни дат; вона проходить у Тихому океані від полюсу до полюсу приблизно по 180-му меридіану. По обидва боки від цієї лінії поясний час однаковий, а дати різні. Перетинаючи лінію зміни дат зі Східної півкулі в Західну, треба відняти 1 добу від дати, тобто один день повториться двічі. У разі перетину лінії зміни дат у зворот-ному напрямку 1 доба втрачається

Сила Коріоліса. Через осьове обертання існує відхиляюча сила Зем-лі – сила Коріоліса. Завдяки їй всі тіла, що рухаються паралельно поверхні планети (річки, повітряні маси, морські течії), у Північній півкулі відхиляються праворуч, у Південній – ліворуч. На лінії екватора відхиляючої сили немає. До полюсів дія сили Коріоліса посилюєть-ся (мал. 28). Яскравим прикладом дії сили Ко-ріоліса є вплив на напрямок постійних вітрів та спричинених ними океанічних течій. Через відхиляючу силу Землі не збігаються напрямки руху повітряних мас у циклонах та антициклонах у Пів-нічній та Південній півкулях (мал. 29). Саме силою Коріоліса пояснюється втричі більший рівень зношеності пра-вої рейки залізничної колії, ніж лівої.

Орбітальний рух Землі: основні характеристики, географічні наслід-ки. Земля рухається навколо Сонця із середньою швидкістю 30км/с, здійсню-ючи повний оберт приблизно за 365 діб і 6 год. Цей рух назвали орбітальним, або річним (мал. 30). Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним вважають рік, що має 365 діб. А із залишків часу в 6 год за 4 роки «набігає» зайва доба, яку додають до місяця лютого. Такий рік називають високосним. Географічним наслідком орбітального руху Землі є річна ритміка географічної оболонки, що проявляється в закономірній зміні пір року, з чим пов’язані зміни висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня, наявність на Землі поясів освіт-леності, формування сезонних вітрів мусонів тощо

Зміна пір року в Північній та Південній півкулях. Під час руху Землі навколо Сонця через сталий кут нахилу її осі до площини орбіти (66°33’) Північна та Південна півкулі освітлюються нерівномірно. Най-більший кут падіння сонячних про-менів у Північній півкулі – в червні, в Південній – у грудні. З цим пов’язана зміна пір року на Землі.Найбільше Північна півкуля освітлюється Сонцем 22 червня. Цю дату нази-вають у Північній півкулі днем літнього сонцестояння. За півроку Земля здійс-нює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його промені падають під більшим кутом на Південну півкулю. Тому грудень, січень та лютий – літні місяці у Південній півкулі. Для Північної півкулі – це зима. Дату 22 грудня називають у Північній півкулі днем зимового сонцестояння

Змінюваність висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня.Щоденно о 12 год дня Сонце піднімається найвище над горизонтом, але під різ-ним кутом. У Північній півкулі Сонце найвище буває над горизонтом 22 червня, а на лінії Північного тропіка перебуває в зеніті. Тоді світловий день у Північній пів-кулі найдовший (наприклад, у Києві понад 16 год), а ніч – найкоротша. 22 червня під час осьового обертання планети території, що лежать на північ від лінії Пів-нічного полярного кола (66°33’пн. ш.), цілодобово потрапляють у зону освітлення Сонцем, там настає полярний день. На Північному полюсі він триває півроку. У Південній півкулі навпаки – 22 червня найдовша ніч та найкоротший світ-ловий день. На території, що розташована південніше від паралелі Південного полярного кола (66°33’пд. ш.), сонячні промені зовсім не потрапляють. Там – полярна ніч, яка триває в точці Південного полюсу впродовж півроку.22 грудня Сонце підіймається найвище над горизонтом у Південній півкулі, а найнижче – у Північній. Тому, відповідно, в цей день у Південній півкулі найдов-ший світловий день й найкоротша ніч. У Північній півкулі навпаки. Зокрема, у Києві 22 грудня день триває близько 8 год, а ніч – 16 год. За паралеллю Південного полярного кола (66°33’пд. ш.) аж до точки Південного полюса в цей час триває полярний день, у той час як північніше від паралелі Північного полярного кола – полярна ніч.21 березня та 23 вересня Земля займає таке положення щодо Сонця, що на всій планеті (крім полюсів) тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі. Тому ці дати називають відповідно днями весняного та осіннього рівнодень.Залежно від географічної широти висота Сонця над горизонтом зменшу-ється від екватора до полюсів.

Астрономічні пори року в південній і північній півкулі (мал)

географія 11 кл

Чим Говерла приваблює тисячі туристів?

Материки Землі

Материки  - це великі ділянки суходолу, оточені з усіх сторін водою. На Землі є шість материків: Євразія, Африка, Північна та Південна Америка, Австралія, Антарктида.  Материки відрізняються між собою за розмірами, формами земної поверхні, природою. Найбільший материк на Землі -  Євразія. Цей материк поділяється на дві частини – Європу та Азію. Умовна межа між частинами проходить уздовж уральських гір та північних схилів Кавказьких гір.  Євразія займає 2/3 частини всієї суші. Він омивається 4 океанами і об’єднує дві частини світу – Європу та Азію. На території Євразії є три теплові пояси. Клімат – надзвичайно різноманітний – від арктичного на півночі, до тропічного на півдні.  Тваринний і рослинний світ багатий і різноманітний. Тут ростуть ялини, сосни, дуби, каштани, кипариси та магнолії. У лісах, степах, тайзі та тундрі живуть бурі та білі ведмеді, олені, вовки. На півдні континенту мешкають слони, тигри, крокодили. В Євразії знаходиться Байкал – найглибше озеро світу, а також найменше – Мармурове та наймілкіше – Азовське. Північна Америка – третій за величиною материк. На її півночі холодно, там багато лісів і озер. На півдні лежать спекотні пустелі і густі тропічні ліси. А в середній частині знаходяться рівнинні степи, які називають преріями. Величезніскелясті гори оточують материк на заході. Багато мешканців Північної Америки живуть у великих сучасних містах. У Північній Америці проживає 8 % населення світу, переважно європеоїдної раси, а також негри й індіанці. Значні територіїбезлюдні (переважно на півночі Канади), найгустіше населені Бермудські острови і північно-східне узбережжя США. Три четверті населення Північної Америки проживає в містах. Південна Америка – четвертий за величиною материк. Уздовж його західного узбережжя тягнеться довгий гірський хребет – Анди. У Південній Америці є жаркі й холодні пустелі і великі, порослі травою рівнини. Цей материк є батьківщиноюкартоплі, помідорів, кукурудзи, арахісу, бавовни, ананасу. Африка – другий за розміром материк землі. Він весь лежить у жаркому поясі. Тут є пекучі пустелі, густі тропічні ліси і вкриті травою рівнини. Населення Африки – це люди різних народностей. У саванах, пустелях і тропічних джунглях живуть зебри, антилопи, жирафи, леви, горили, мавпи. В Африці знаходиться найжаркіше місце на Землі – пустеля Сахара, яку перетинає найдовша річка на планеті - Ніл. Австралія – найменший континент. Тут спекотний клімат. Переважна більшість населення живе в містах, розташованих на узбережжі. Землі, віддалені від узбережжя називають Бушем. Тут водяться звірі, які вилуплюються із яєць: качкодзьоб та єхидна. Австралія – найсухіший материк, пустелі займають близько його половини. До таких умов пристосувалися рідкісні рослини – евкаліпт, пляшкове дерево, а також тварини – коала, кенгуру. Антарктида – найхолодніше місце на Землі. Більша її частина – замерзлий океан. Постійного населення тут немає. На цьому материку колоніями живуть пінгвіни. На Антарктиді розташовано багато науково-дослідних станцій. Є серед них і Українська. Вчені з усього світу спостерігають за погодними умовами, вимірюють товщу криги та вивчають дику природу.