Урок 6 клас. Вітер:причини винекнення, напрямки, сили, швидкість вітру. Їх визначення сучасними приладами й візуально. Утворення бризу.

Презентація Вітер
1 Перегляньте відео-урок

2 Запишіть в зошиті тему і конспект

Атмосферне повітря постійно рухається. Він переміщається з області з більш високим атмосферним тиском в область з більш низьким.

Вітер — горизонтальне переміщення повітря з області високого атмосферного тиску в область низького.

Причиною виникнення вітрів є нерівномірний розподіл атмосферного тиску.

Основними характеристиками вітру є його напрям, швидкість і сила.

 

Напрямок визначається тією стороною горизонту, звідки дме вітер. Якщо вітер дме із заходу на схід, то він називається західним. Для визначення напрямку вітру використовується флюгер (з голландського Vleugel — «крило»).

 

Швидкість вітру залежить від різниці атмосферного тиску між місцевостями звідки і куди він дме. Чим більше ця різниця, тим вище швидкість вітру і тим більше його сила. Швидкість вітру може сповільниться через тертя об земну поверхню і від перешкод, які постають на його шляху (наприклад, гори).

 

Швидкість вітру вимірюється у метрах на секунду (м/с). Біля поверхні Землі вона становить 5 — 10 м/с, у верхніх шарах атмосфери — значно вище. Для вимірювання швидкості вітру використовується анемометр (від грец. Ἄνεμος — вітер і μετρέω — вимірюю). Сила вітру вимірюється за шкалою Бофорта, в якій враховується швидкість вітру та його вплив на земні предмети або хвилювання у відкритому морі.

Перегляньте таблицю 

.

Найсильніші вітри зафіксовані в Антарктиді, де постійно дмуть сильні стокові вітри — Земля Аделі ( до 88 м/с).


3 Домашнє завдання: прочийте параграф 31

Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Дослідження В.Докучаєва. Карта

 1. Перегляньте віде-урок

2. Прочитайте параграф 33

2. Запишіть в зошиті
Основні типи ґрунтів рівнинної частини

Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади. У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб. Тому вони мають низьку родючість.

Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході і Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний – 3 %, тому їх природна родючість невисока.

Чорноземні ґрунти сформувалися на лесах в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (8 – 15%) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність – від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 65% території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу – чорноземи опідзолені і типові, північній частині степу – чорноземи звичайні, на півдні степу – чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території.

На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу – 3%, але досить потужний гумусовий горизонт – до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.

Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні й торфово-болотні, а в долинах річок – лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці – малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним вмістом солей. У південних степах утворилися солончаки –неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщ. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на солоді, в яких засолений шар зникає, зате з’являються глейові горизонти.

3. Перегляньте карту грунтів Укоаїни

4. Доманє завдання. прочитайте параграф 32

8 кл. Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість

 

1. Перегляньте відео-урок

2. Запишіть в зошиті тему: Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість


Запам’ятай і запиши! 

Умови ґрунтоутворення

✵ Материнські породи — основними є продукти вивітрювання гірських порід, утворені в антропогеновий період: леси, лесовидні суглинки, водно-льодовикові, піщані та супіщані відклади, продукти руйнування карбонатних порід, магматичних тощо; визначають механічний (здатність пропускати вологу, повітря, розвіюватись) та хімічний склад майбутніх ґрунтів;

✵ кліматичні — визначають температури та освітленість, ступінь зволоженості (К), інтенсивність вітру;

✵ рельєф — обумовлює відмінність погодних показників (висота, експозиція схилів), переважання процесів денудації чи акумуляції;

✵ живі організми — синтезують та розкладають органічні речовини, накопичують хімічні сполуки, змінюють структуру материнських порід і ґрунтів, перерозподіляють поживні речовини тощо;

✵ час — тривалість процесів ґрунтоутворення обумовлює ступінь сформованості ґрунтових горизонтів;

✵ господарська діяльність людини — змінює фізичні та хімічні властивості ґрунтів, їх структуру.

Від усіх факторів залежить утворення типів ґрунтів та їх бонітет (оцінка родючості за 100-бальною системою).

3. Домашнє завдання: прочитайте параграф 32

6 клас, тема "Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в атмосфері. Вимірювання атмосферного тиску"

1. Запишіть в зошиті тему уроку: "Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в атмосфері. Вимірювання атмосферного тиску"

2. Перегляньте відео-урок 

3. Прочитайте  в підручнику параграф 30

 можна знайти підручник за посиланням    https://www.ippo.if.ua/predmety/geo/media/files/Geogr_6_Verstka_new_2014_nov_pravka%2B%20(1).pdf

4. Запам’ятай і запиши! 
Сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні й на всі розташовані на ній об’єкти та тіла, називається атмосферним тиском.   Одиниці вимірювання атмосферного тиску – міліметри ртутного стовпа (мм.рт.ст.).
Нормальний атмосферний тиск – це тиск ртутного стовпа заввишки 760 мм над рівнем моря на широті 45° при температурі 0°С 


З підняттям у гору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм. рт. ст.; на кожні 1000 м на 100 мм. рт. ст.; на 10 м на 1 мм. рт. ст. 


4. Намалюйте схему поясів тиску на Землі 



Прилад для вимірювання атмосферного тиску барометер.

5. Перегляньте задачу на визначення атмосферного тиску.
Задача 1. Який атмосферний тиск на вершині найвищої гори України – Говерлі (висота 2061 м), якщо тиск біля підніжжя гори на висоті 800 м становить 680 мм.рт.ст.?
Розв’язок: 
1. 2061 м – 800 м = 1261 (м) – різниця висоти;
2. Складаємо пропорцію, пам’ятаємо, що на 1000 м тиск знижується на 100 мм.рт.ст.  Отже, 
1000 м – 100 мм.рт.ст.
1261 м – Х, мм.рт.ст.,  
звідси виходить, що 1261 ˟100 /100 = 126 мм.рт.ст. – величина зміни атмосферного тиску;
3. Знаходимо тиск на вершині гори: 680 – 126 = 554 мм.рт.ст.
Відповідь: на вершині гори тиск становить 554 мм.рт.ст.

6. Закріплення вивченого матеріалу
Як називається?
1 – сила, з якою стовп атмосферного повітря тисне на одиницю земної поверхні;(атмосферний тиск)
2 – прилад для вимірювання атмосферного тиску; (...)
3 – одиниці вимірювання атмосферного тиску. (...)


7. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 30.

8клс Тема: Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини

 1 Переглянье відео уроки
Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини

Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобутку вугілля, нафти, природного газу, сланцевого газу, торфу, горючих сланців

2. запишіть таблицю

3.Умовна намалюйте малюнов в зошиті (не обовязково)

4. Практична робота №4 дописуйте

8 кл. Тема:Геологічна будова. Дослідження П.Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини

 

1. Повторіть вивчений матерал на попередньому уроці

2. Запишіть тему в зошиті.  Тема:Геологічна будова. Дослідження П.Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.
Перегляньте відео-урок

3. Прочитайте параграф 15

4. Закріпіть вивчений матеріал

Повідомте учням

Код доступу 2837973

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

8кл. Тема: Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси. Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня»

 

1. Повторіть вивчений матеріал
Час в Україні. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення

2. Уважно перегляньте відео-урок

3. Запишіть в зошиті тему: Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси. Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня» Проведіть роботу з картою "Фізична карта України" в атласі, де добре показаний рельєф. Позначте в практичних роботах, на контурній карті України рівнини, височини,гори (найвищі їхні вершини г.Камула, г. Берда, г. Могила-Мечетна, г. Говерла, г.Роман-Кош), замалюйте кольорами відповідно до шкали висот. Напишіть умовні знаки. З нетерпіння чекаю на ваші роботи в клас румі.

Рівнини:

70 % рівнин – низовини, їх поверхня має менші перепади висот, ніж височини.

Робота з картою – знайти на карті головні низовини України, нанесіть їх на контурну карту.

Номенклатура: Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Північнокримська, Закарпатська низовини.

Низовини інколи мають відносно підняті ділянки, наприклад, в межах Поліської низовини піднімається Словечансько-Овруцький кряж, підвищена північно-східна частина Придніпровської низовини – Полтавська рівнина.

Поблизу затоки Сиваш трапляються окремі невеликі западини, нижче рівня моря. Найнижчою з них є рівень води в озері Старе (до – 4,8 м) поблизу м. Красноперекопська. Такі ж невеликі западини є поблизу м. Одеса.

Закарпатська низовина – частина великої Середньодунайської низовини.

25 % - височини.

Робота з картою – знайти на карті головні височини України, нанесіть їх на контурну карту.

Номенклатура: Розточчя, Волинська, Подільська, Опілля, Хотинська, Придніпровська, Приазовська, Донецька, відроги Середньоросійської височини.

На межі з Польщею – височини: Розточчя, Волинська, їх розділяє рівнина Малого Полісся.

Найвища та одна з найбільших височин – Подільська, складові частини – кряжі: Гологоро-Кременецький, Товтри, височини: Опілля, Хотинська (г. Берда – 515 м).

Долина р. Південний Буг відокремлює Подільську височину від Придніпровської височини. Запорізька рівнина на лівобережжі Дніпра відокремлює її від Приазовської височини.

На сході – Донецька височина (у центрі – Донецький кряж, вершина – г. Могила Мечетна – 367 м).

На сході – відроги Середньоросійської височини.

Гори:

5 % рельєфу – гори.

Робота з картою – знайти на карті гори України, нанесіть їх на контурну карту.

Номенклатура: Кримські гори, Українські Карпати.

Зразок: так підписати+ замалювати (охайно)

6 клас Тема: Правила відліку географічної широти і географічної довготи

 

1. Перегляньте відо-урок Він довгий триває 29хв, уявіть що це справжній урок і уважно слухайте. Відкрийте атлас на сторінці 18-19 "Фізична карта півкуль" Відкрийте зошит, запишіть число, тему. Робіть завдання задані і відо-уроці. 6-Б клас пише практичну роботу №2 в зошитах для практичних робіт, 6-А запишіть завдання на визначення географічних координат в кінці відео в робочих зошитах. Прикріпіть виконані роботи в Клас румі.
Перепрошую, бо у відео є посторонній шум, хто буде слухати в навушниках, щоб не налякались.

 Всі запитання пишіть, головне щоб ви зрозуміли тему. До зустрічі!

Практична робота №2

 

Інструктивна картка до практичної роботи №2

Тема: Визначення географічних координат за географічною картою.

Мета: навчитися визначати географічні координати земної поверхні та своєї місцевості.

Обладнання:  атлас для 6 класу (фізична карта півкуль)

Хід роботи:

Завдання №1 (за правильно виконане завдання 1 бал).

На фізичній карті півкуль прослідкуйте за розміщенням паралелей і меридіанів. Відшукайте географічні об’єкти, через які проходить:
1) 20-та паралель Південної півкулі;

2) 50-та паралель Північної півкулі;

3) 140-тий меридіан Східної півкулі;

4) 70-тий меридіан Західної півкулі;

 А) Алеутські острови, о. Великобританія, о. Сахалін;

 Б) Японські о – ви., о. Нова Гвінея;

 В) о- ви Кука, о – ви Туамоту, о. Мадагаскар;

 Г) о. Баффінова Земля, о. Гаїті, п- в Антарктичний.

 Завдання №2 (за правильно виконане завдання 1 бал).

Визначаємо властивості паралелей і меридіанів.

За політичною картою світу визначте:

І варіант                                      ІІ варіант

У яких півкулях розташовані:

Австралія?                                   Канада?

Завдання №3 (за правильно виконане завдання 2 бали).

За фізичною картою півкуль визначте географічні координати:

І варіант                                                       ІІ варіант

1) г. Мак-Кінлі;                                      1) г. Аконкаґуа;

2) влк. Кракатау;                                  2) оз. Байкал;

3) вдсп. Анхель;                                    3) г. Джомолунґма;

4) Суецький канал;                             4) вдсп. Вікторія;

5) Мертве море.                                    5) Магелланова протока.

Завдання №4 (за правильно виконане завдання 2 бали).

За фізичною картою світу визначіть координати міст наведених нище: Ню-Йорк, Токіо, Лондон, Київ.

Завдання №5 (за правильно виконане завдання 2 бали).

За політичною картою світу визначте столиці держав, якщо їх географічні координати становлять:

16пд.ш., 47зх.д - місто?
42пн.ш.,12сх.д. - місто?
35пд.ш.,149сх.д. - місто?
46пн.ш,75зх.д. - місто?

Завдання №6 (за правильно виконане завдання 2 бали).

Уміння визначати координати надає впевненості людині не загубитися у голубих далях нашої планети. Уявіть, що ви рятівник, тож приготуйтеся до благородної місії рятівника. Всі географічні об’єкти звідки надходять сигнали «SOS» потрібно нанести на контурну карту.
Ситуація №1 Сигнал «SOS» надійшов з моря у якому зазнало            аварії судно, що просить допомоги. Координати моря 10°пн. ш. і 70°сх. д.. Між якими великими півостровами знаходиться це море?

 Ситуація №2 Теплохід, на якому здійснювали подорож, зазнав аварії біля острова, який розташований далеко біля материків. Члени екіпажу і всі пасажири врятувались і зараз перебувають на острові. Як називається цей острів, коли передані із сигналом «SOS» координати – 50°пд. ш.  і 70 °сх. д.?

Ситуація №3  Ми повертаємось в минулі століття. Разом із знаменитим мореплавцем пливемо довгою покрученою протокою. Вечоріє. Зліва за бортом на березі великого острова спалахують вогні. Який острів ми бачимо? Координати нашого місцезнаходження: 53°пд. ш. і       70°зх. д..

Ситуація №4  Дослідник спускається в батискафі на дно Маріанської западини, де знаходиться найглибше у Світовому океані місце. Знайдіть його на карті. Воно позначене абсолютною позначкою глибини 11022. Підйом на поверхню розпочнеться лише після того, коли ви правильно визначите координати місцезнаходження.

Ситуація№5   Літак летить серед гір гірського масиву. І раптом прямо по курсу ми бачимо, як десь з верху спадають потоки води. Водоспад Анхель – найвищий водоспад в світу. Щоб не врізатись в скелю і зберегти життя пасажирів та екіпажу, потрібно негайно здійснити відповідний маневр. Його виконує той, хто зуміє правильно визначити координати водоспад.

  Ситуація№6 Отримано ще один сигнал «SOS»! Із досить дивними координатами: 0° довготи і 0° широти. Що це за дивне місце в океані?

Геологічна історія Землі. Геохронологічна таблиця.

 

Додати підпис

1. Перегляньте відео-уроки, щоб повторити вивчений матеріал.

2. Прочитайте параграф 14

3.  Перегляньте відео-урок

4. Прочитайте 
Геологічна будова території України є результатом дії складних процесів, які тривали впродовж багатьох геологічних ер та періодів – від найдавнішої (архейської) до сучасного (четвертинного). Різні умови формування обумовили особливості окремих частин території нашої країни. Для кращого розуміння закономірностей утворення та залягання гірських порід необхідно звертатися до легенди карти, яка складена як геохронологічна таблиця. Визначення віку гірських порід уможливлює визначення послідовності геологічних процесів, які впливали на формування рельєфу.

Археологічні розкопки. Мис Фіолент у Криму

Кістяк мамонтеняти, знайдений у печері Еміне Баїр Хасар у Криму

Антична плита. Керч

Геологічна будова

5. Перегляньте відео-урок

6. Запишіть в зошиті тему і намалюйте таблицю (таблицю вивчити на память)

7. Закріпіть вивчений матеріал 

Повідомте учням

Код доступу 9383801

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

6 клас. Градусна сітка на глобусі й георафічній карті. Поняття про географічні координати.

 

1. прочитайте параграф 14 , 15

2.Перегляньте відео-урок

3. Запишіть в зошиті тему і визначення:

Градусна сітка Землі. Географічні координати точок.

  Градусна сітка — це система умовних ліній на географічних картах та глобусах. Градусна сітка утворена меридіанами та паралелями. До градусної сітки також відносять полюси та екватор.

  Полюси — Північний та Південний — точки перетину умовної осі обертання Землі із земною поверхнею. Екватор — умовна лінія, що знаходиться на однаковій відстані від полюсів та розділяє земну кулю на дві півсфери — Північну та Південну.

 

 

План характеристики	Меридіани	Паралелі
Визначення	умовні лінії на глобусі чи карті, що з'єднують найкоротшою відстанню географічні полюси Землі	умовні лінії на глобусі чи карті, паралельні екватору
Форма на глобусі	Півкола	кола
Форма на карті	Дуги	Дуги, екватор — пряма лінія
На який напрям указують	«Північ — південь»	«Захід — схід»
Протяжність: а) у градусах; б) у кілометрах; в) 1 градуса	180°; приблизно 20 000 км; приблизно 111,1 км	360°; різна, екватор 40 000 км; різна, зменшується від екватора (приблизно 111,1 км) в бік полюсів
Відлік	Від 0 меридіану (Гринвіцького) на захід або схід; від 0° до 180°	Від екватора до північного та південного полюсів; від 0° до 90°

  Географічні координати — широта та довгота, які визначають положення точки на земній поверхні.

  Географічна широта — величина дуги меридіану в градусах від екватора до певної точки; кут між площиною екватора та прямовисною лінією в певній точці.

  Широта вимірюється в градусах, мінутах і секундах на північ і південь від екватора. Числове значення широти змінюється від 0° до 90°. Розрізняють північну і південну широту. Всі точки, що лежать на одній паралелі, мають однакову географічну широту.

  Географічна довгота — величина дуги паралелі в градусах від початкового (Гринвіцького) меридіана до певної точки; кут утворений площинами початкового географічного меридіана та меридіана певної точки.

  Довгота, як і широта, вимірюється в градусах, мінутах і секундах на схід і захід від нульового (Гринвіцького) меридіана. На схід від нього — довгота східна, на захід — західна. Числове значення довготи змінюється від 0° до 180°. Усі точки, що лежать на одному меридіані, мають однакову довготу.

  Будь-яка точка на земній поверхні має свою, відмінну від інших, довготу і широту. Винятком є Північний і Південний полюси — вони мають лише одну координату (відповідно 90° північної та південної широти).


4.Повторіть вивчений матеріал
тести 1

Повідомте учням

Код доступу 2059945

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

6 клас. Географічні атласи. Практичне значення карт

 

Додати підпис

Запишіть в зошиті тему, визначення атлас, та виберіть основне з тексту
Прочитайте параграф у підручнику

1. Серії, карт. Географічні атласи

Карти видають окремими серіями. Єдність карт у серії може базуватися на двох ознаках:

• серії першого виду утворюють карти різних територій із одноманітним змістом;
• серії другого виду утворюють карти різного змісту, але однієї і тієї ж території.

При виданні карт серії першого виду передбачається, що кожна карта серії буде використовуватися незалежно від інших. Ця серія ділиться на два підвиди: до першого відносять "карти, побудовані в одному масштабі так, щоб вони утворили в сукупності неперервне зображення значної частини земної поверхні; до другого - карти, побудовані теж в одному масштабі, але в сукупності не дають суцільного зображення тієї території, частини якої показані на кожній із них.

Серії другого виду будуються за іншим принципом. Серію складають карти, на яких зображена одна і та ж територія, але кожна карта відрізняється змістом. В серії можуть бути і тематичні і загально-географічні карти. Вони дають детальну і різносторонню характеристику території, яку не можна передати на одній карті. Тематичні карти цієї серії важливі не самі по собі, а у" співставленні між собою.

Карти серії, об'єднані єдністю території, будують в одній картографічній проекції, в одному масштабі, вони мають однакові рамки і однотипну компоновку, як правило, однорідну географічну основу, а у тематичних карт - узгоджене спеціальне навантаження. Є серії карт, об'єднані обома ознаками (і змістом, і територією) - серія настінних карт материків.

Атласом - називають систематизоване зібрання географічних карт, виконаних за єдиною програмою як цілісний твір. Атлас включає в себе систему карт, органічно ув'язаних між собою.

Основними особливостями атласів є наступні:

• цілісність, яка визначається повнотою та внутрішньою єдністю карт;
• внутрішня єдність, яка розуміється як взаємопов'язаність, узгодженість та зручність співставлення карт.

Атласи вміщують, окрім карт, таблиці, тексти, фото, описи, профілі, малюнки, довідково-статистичні дані.

     

Певне групування карт в атласі та послідовність розділів за певною темою, розміщення легенди, тексту, пояснювальних таблиць та інших зображень, інших складових частин називається структурою атласу.

Багатство видів і типів атласів потребує їх класифікації.

Атласи групують за:

• територіальним охопленням: атласи світу (всесвітні), атласи окремих материків та їх частин, атласи окремих держав, регіональні атласи (частин країн, окремих областей, провінцій, штатів, районів), атласи міст; аналогічний поділ атласів для акваторій (атласи океанів, океанічних басейнів, морів тощо);
• тематикою: загально географічні, фізико-географічні (вузько галузеві, комплексні галузеві, комплексні), загальні комплексні;
• призначенням: навчальні, навчально-довідкові, науково-довідкові, туристські, дорожні, військові, краєзнавчі;
• величиною (форматом): великі, середні, малі (кишенькові).