Шановні відвідувачі!
Ласкаво прошу переглянути сторінки мого блогу. Він створений для того, щоб поділитись досвідом роботи з колегами та активно працювати з учнями за допомогою новітніх технологій. Сподіваюсь, що моя праця буде плідною та продуктивною. Надіюсь на співпрацю, буду щиро вдячна за відгуки про мою роботу.
Географія 6 клас Тема «Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Любі шестикласники! Тільки для вас! Дивовижні води суходолу! Є такі гідрологічні об’єкти, які просто вражають! Я думаю, що від таких фактів Ви будете у захваті!!! https://www.youtube.com/watch?v=NwPGgC3Xv0I
1.Опрацюйте параграф 44 ( Географія 6 клас. Автори Т. Г. Гільберг, Л.Б. Паламарчук) , перегляньте відео-урок
2. Випишіть у зошит визначення поняття «озеро». 3. Складіть схему з підручника, або запишіть у вигляді конспекту: Типи озер 1.За стічністю; 2.За солоністю; 3.За походженням
4. Знайдіть на карті півкуль в атласі стор. 16-17 озера Байкал (Євразія) та Ейр (Австралія). Чим вони відрізняються? Чому вони мають різне забарвлення? (Запишіть у зошит)
5. Перегляньте відео за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=1Gna6UtuB7Q 6. Накрекресліть таблицю у зошит. Допишіть її, використовуючи попередньо переглянуті відео, мережу інтернет та текст підручника. Найбільше озеро за площею ...... Найбільше скупчення прісноводних озер світу..... Найвисокогірніше озеро світу..... Найбільше за площею озеро Африки...... Найглибше озеро світу ..... Найсолоніше озеро світу..... 7. Спробуйте озера знайти в атласі.
Доброго дня, шановні батьки, вчителі та семикласники! Оскільки карантин, то нам потрібно організувати дистанційне навчання. Протягом карантину усі матеріали до уроків я розміщую на сайті. Сьогодні я вам пропоную опрацювати дуже цікаву тему «Води суходолу Євразії». Цей матеріал для вас не є новим, адже ви розглядали аналогічні теми, вивчаючи води суходолу інших материків. Бажаю вам успіхів!
Тема уроку: «Води суходолу Євразії» Виконайте наступні завдання: 1. Перегляньте відеофрагмент про внутрішні води Євразії:
2. Опрацюйте параграф 48 підручника. 3. За картами атласу визначте, до басейнів яких океанів належать річки Євразії: Євфрат, Волга, Єнісей, Дунай, Тигр, Дніпро, Дністер, Інд, Рейн, Ельба, Меконг, Янцзи, Хуанхе, Амур, Об, Лена, Ганг. Розподіліть їх у таблицю
Басейни стоку річок Євразії Тихий Атлантичний Індійський Північний Льодовитий Внутрішній стік Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑
4. За допомогою карт атласу здійсніть уявну подорож однією із річок Євразії (на вибір). Виконайте письмово за планом. а) Назва річки. б) До басейну якого океану належить. в) Місце витоку. г) Напрямок течії. ґ) Основні притоки. д) Режим річки та переважаючий тип живлення. е) Господарське використання. Завдання виконати в зошиті письмово ↑↑↑↑
З метою розвитку дитячої та юнацької творчості, а також покращення екологічної ситуації у світі з 18 листопада 2019 року по 15 березня 2020 року серед учнів 5-8-х, 9-11-х класів закладів загальної середньої, позашкільної і професійної (професійно-технічної) освіти та студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) освітніх рівнів вищих закладів освіти всіх спеціальностей буде проведеноМіжнародний фотоконкурс «Ми – люди Землі».
Фотоконкурс відбудеться з нагоди святкування Всесвітнього дня Землі та вшанування Дня пам’яті Чорнобильської трагедії, згідно з умовами проведення, що додаються.
Організаторами Фотоконкурсу виступили Міжнародний культурний центр «Сяйво» за підтримки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, НЦ «Мала академія наук України», Всеукраїнської громадської організації «Let’s Do It GREEN Ukraine» та Project Central (США).
Мета Фотоконкурсу – сприяти самореалізації творчого потенціалу дітей, юнацтва та молоді, розвитку громадської еко-свідомості, збереженню Всесвіту та навколишнього середовища, формуванню національної культури чистоти та екологічної відповідальності людства.
Конкурсні роботи розглядатиме та оцінюватиме компетентне журі. Переможців та активних учасників буде нагороджено цінними подарунками, а саме: планшетами, бездротовими навушниками, фітнес-браслетами та канцелярським приладдям відповідно до 3-х категорій (перша категорія: учні 5-8-х класів; друга категорія: учні 9-11-х класів; третя категорія: студентська молодь).
6 лютого, на аргентинській дослідницькій базі Есперанса на північній частині Антарктичного півострова було зафіксувала новий рекорд температури + 18,3 ° C, побивши попередній рекорд + 17,5 ° C 24 березня 2015 року (за даними національної метеорологічної служби Аргентини (SMN). Метеорологічні дані на цій станції фіксуються з 1961 року. Комітет з архіву екстремальних погодних і кліматичних явищ ВМО тепер перевірить, чи дійсно це новий рекорд для антарктичного континенту.
Слід зазначити, що Антарктичний півострів (а саме його північно-західний край) є одним з регіонів планети, який найбільше прогрівається - майже на 3 ° C за останні 50 років.
Ввести прізвище, ім'я та пароль в колонці де ваш акаунт мають підтвердити батьки, введіть мою електронну пошту oksana.ferendovich@gmail.com , прізвище і імя одного з батьків, телефон, нажміть 2 галочки, шо ви 6 (7) клас і навчаєтесь у школі.
До участі в інтернет-олімпіаді запрошуються учні шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів та ПТНЗ – закладів, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти.
Дані потрібно вводити так, як вказано на картках з кодами доступу. Враховуйте, де пишуться великі букви, де маленькі. Жодного зайвого пробілу не допускається! Використовуйте українську розкладку клавіатури.
учасникам середньої вікової категорії заповнити заявку до 1 лютого;
учасникам старшої вікової категорії заповнити заявку до 20 березня і надіслати тези наукових досліджень на тему «Кристали та гаджети» українською або англійською мовами на електронну адресу: crystals.lviv@gmail.com.
Вимоги до оформлення тез та критерії оцінювання наукових досліджень і стендових доповідей переглядайте за активними посиланнями.
Учасники середньої вікової категорії відповідно до поданих заявок отримують інструкції для вирощування кристалів у домашніх умовах під наглядом дорослих. Інструкції та назву речовини, з якої учні роститимуть кристали, буде оприлюднено з 15 до 25 лютого.
Учасники середньої вікової категорії передають працівнику обласного територіального відділення МАН вирощені кристали, належно упаковані і підписані (прізвище та ім’я учасника, клас, навчальний заклад, населений пункт, область), які потім надсилаються організаторам на поштову адресу. Поштові витрати здійснюються за рахунок учасників конкурсу.
Просимо звернути увагу, що всі вирощені й упаковані кристали мають бути отримані представниками обласних МАН до 25 березня.
30‒31 березня відповідальна особа надсилає організаторам посилку.
Учасники, які не мають змоги передати кристали працівнику обласного територіального відділення МАН, можуть надіслати відеосюжет або посилання на нього тривалістю до 3 хв про процес вирощування кристалу і кінцевий результат зі своїми коментарями на електронну адресу: crystals.lviv@gmail.com.
Журі конкурсу розглядає подані учасниками середньої вікової категорії кристали та відеосюжети і визначає переможців у таких номінаціях:
"Нагадує американські гірки", - ось як говорять про дорогу знаменитим тунелем з Британії у Францію.
Як насправді виглядає шлях через Ла-Манш очима машиніста.
Вітаю з Днем працівників освіти!Творчого натхнення, невичерпного креативу, задоволення від улюбленої справи! Нехай радують відмінними оцінками і талантами ваші учні й студенти! Нехай шанують вас колеги й цінують керівники! Нехай будуть високими зарплати і гідними премії! Правильних нам координат по життю, надійних компасів і навігаторів, цікавезних маршрутів і яскравих вражень!
Туристи в Карпатах. Двоє чергових по кухні готують вечерю. Один пошепки говорить до іншого:
– Ти знаєш, щось мені не подобається наш керівник.
Інший, акуратно помішуючи ложкою вариво в казані:
– Не подобається, не їж...
Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети
За підручником "Географія" 11 клас,
автори С. Кобернік, Р. Коваленко
ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РУХІВ ЗЕМЛІ В КОСМОСІ
Показники руху Землі навколо своєї осі
Період повного обертання Землі навколо своєї осі дорівнює 23 год 56 хв 04 с. Цей період часу заокруглили до 24 год і назвали добою. Осьовий рух нашої планети спрямований проти руху годинникової стрілки. Обертання Землі навколо осі має ряд географічних наслідків. Зокрема, воно вплинуло на формування сплющеної з полюсів форми Землі, спричиняє добові ритми в географічній оболонці, є причиною існування сили Коріоліса.
Геоїд
Одним з наслідків осьового обертання Землі є її куляста форма. Вимірювання її розмірів засвідчили, що через осьове обертання Земля на 21 км сплюснута біля полюсів, тобто її форма близька до еліпсоїда обертання. Середній діаметр Землі становить 12 750 км, а довжина її екватора дорівнює приблизно 40 000 км.
Поверхня Землі не ідеально рівна, на ній є гори, рівнини, западини, і тому форму Землі не можна виразити у вигляді геометричної фігури. Форму нашої планети вчені назвали геоїдом, що в перекладі з грецької означає «землеподібна». Цей термін було запропоновано в 1873 р. німецьким фізиком Йоганном Лістінгом.
Геоїд – геометричне тіло, що обмежене рівневою поверхнею морів та океанівза спокійного стану водних мас і уявно продовжене під материками таким чином, щоб напрями сил тяжіння перетинали її під прямим кутом. Поверхня геоїда незрівнянно гладкіша за фізичну поверхню планети. У той час, як рельєф Землі має коливання висот майже у 19 км (гора Джомолунгма, 8848 м – Маріанський жолоб, 11022 м), поверхня геоїда відхиляється від поверхні базового еліпсоїда обертання лише в межах ±100 м.
Добова ритміка в географічній оболонці.У зв’язку з рухами Землі в космо-сі географічній оболонці притаманнаритмічність– повторюваність природ-них процесів та явищ у часі з певною періодичністю.Добова ритміка пов’язана зосьовим обертанням Землі. Її прикладами є зміна дня і ночі й, відповідно, ство-рена людиною система відліку часу, зміна температури повітря протягом доби,морські припливи та відпливи тощо.
Основні види часу.Оскільки Земля обертається навколо осі проти рухугодинникової стрілки, світловий день настаєзі сходу на захід. На сусідні мериді-ани промені Сонця падають під дещо іншим кутом. Час в усіх точках будь-якогоодного меридіана – однаковий. Такий час називають місцевим.Місцевий час– середній сонячний час, виміряний на певному географічномумеридіані.Отже, місцевий час зумовлений географічною довготою точки. Що східнішемеридіан, то Сонце там сходить раніше. Що більша різниця в географічній довготі,то більша різниця в місцевому часі. Оскільки Земля здійснює за добу(24 год)повний оберт навколо осі(360°), відповідноза 1 годЗемля повертаєтьсяна15°(360°: 24 год), а за 4 хв – на1°(60 хв: 15°).Через те із просуванням на кожний 1°довготи місцевий час змінюється на 4 хв:на схід зростає, а на захід зменшується.Оскільки місцевим часом користу-ватися незручно, був запровадженийпоясний час. Для цього всю поверхнюЗемлі поділили на24 часові поясишири-ною приблизно по 15° довготи (мал. 27).Різниця в часі між сусідніми часовимипоясами становить 1 год.Поясний час– час у межах одного часового поясу.За поясний час у межах усього поясу прийнято місцевий час меридіана,який проходить посередині поясу –середнього меридіана. На цьому меридіаніпоясний час збігається з місцевим, тому похибки в обчисленні часу немає. Щодалі на захід і на схід до країв часового поясу, то похибка більша.За початок відліку загальноприйнято пояс, середнім меридіаном якого єГринвіч (0° довготи). Поясний час 0-го поясу називаютьвсесвітнім часом (UT,відангл.Universal Time). Від 0-го поясу на схід час додається 1 год на кожний часо-вий пояс (додатне зміщення поясів, яке позначають додатними числами від +1до +12), на захід – віднімається (від’ємне зміщення поясів, яке позначають від’єм-ними числами від –1 до –12). Під час руху з одного часового поясу в інший іззаходу на схід стрілку годинника переводятьна одну годину вперед, на захід –наодну годину назад. Над океаном, де немає постійних жителів, межі часових поясівпроведено чітко за меридіанами через 15°. На суходолі межі поясів з меридіа- нами майже не збігаються, оскільки длязручності обчислення часу враховуютькордони країн, а для великих країн – їхвнутрішній адміністративно-терито-ріальний поділ.Нині майже в 70 країнах світу, в т. ч. убільшості країн Європи, використовуютьлітній час. На території України впершейого було запроваджено в 1981 р.Літній час– сезонний час, який вста-новлюється на певній території на літ-ній період року й зазвичай різниться на1 год від стандартного часу, прийнятогона цій території. Відповідно до рекомендацій Євро-пейської економічної комісії ООНперехід на літній час відбувається востанню неділю березня о 3 год ночі пе-реведенням стрілки годинника на 1 год вперед, а скасовується в останню неділюжовтня о 4 год ночі переведенням стрілки годинника на 1 год назад.На Землі встановленалінія зміни дат; вона проходить у Тихому океані відполюсу до полюсу приблизно по 180-му меридіану. По обидва боки від цієї лініїпоясний час однаковий, а дати різні.Перетинаючи лінію зміни дат зі Східноїпівкулі в Західну, треба відняти 1 добу віддати, тобто один день повториться двічі.У разі перетину лінії зміни дат у зворот-ному напрямку 1 доба втрачається
Сила Коріоліса.Через осьовеобертання існує відхиляюча сила Зем-лі –сила Коріоліса. Завдяки їй всі тіла,що рухаються паралельно поверхніпланети (річки, повітряні маси, морськітечії), у Північній півкулі відхиляютьсяправоруч, у Південній – ліворуч. На лініїекватора відхиляючої сили немає. Дополюсів дія сили Коріоліса посилюєть-ся (мал. 28).Яскравим прикладом дії сили Ко-ріоліса є вплив на напрямок постійнихвітрів та спричинених ними океанічнихтечій. Через відхиляючу силу Землі незбігаються напрямки руху повітрянихмас у циклонах та антициклонах у Пів-нічній та Південній півкулях (мал. 29). Саме силою Коріоліса пояснюєтьсявтричі більший рівень зношеності пра-вої рейки залізничної колії, ніж лівої.
Орбітальний рух Землі: основніхарактеристики, географічні наслід-ки.Земля рухається навколо Сонця ізсередньою швидкістю 30км/с,здійсню-ючи повний оберт приблизно за 365 діб і 6 год. Цей рух назвалиорбітальним,або річним (мал. 30). Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних дібнезручно. Тому календарним вважають рік, що має 365 діб. А із залишків часув 6 год за 4 роки «набігає» зайва доба, яку додають до місяця лютого. Такий рікназиваютьвисокосним. Географічним наслідком орбітального руху Землі єрічнаритміка географічної оболонки, що проявляється в закономірній зміні пір року, з чим пов’язані зміни висоти Сонця надгоризонтом і тривалості світловогодня, наявність на Землі поясів освіт-леності, формування сезонних вітрівмусонів тощо
Зміна пір року в Північній таПівденній півкулях.Під час рухуЗемлі навколо Сонця через сталийкут нахилу її осі до площини орбіти(66°33’) Північна та Південна півкуліосвітлюються нерівномірно. Най-більший кут падіння сонячних про-менів у Північній півкулі – в червні, вПівденній – у грудні. З цим пов’язаназміна пір року на Землі.Найбільше Північна півкуля освітлюється Сонцем22 червня. Цю дату нази-вають у Північній півкуліднем літнього сонцестояння. За півроку Земля здійс-нює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його променіпадають під більшим кутом на Південну півкулю. Тому грудень, січень та лютий –літні місяці у Південній півкулі. Для Північної півкулі – це зима. Дату 22 грудняназивають у Північній півкуліднем зимового сонцестояння
Змінюваність висоти Сонця над горизонтом і тривалості світлового дня.Щоденно о 12 год дня Сонце піднімається найвище над горизонтом, але під різ-ним кутом. У Північній півкулі Сонце найвище буває над горизонтом 22 червня, ана лінії Північного тропіка перебуває в зеніті. Тоді світловий день у Північній пів-кулі найдовший (наприклад, у Києві понад 16 год), а ніч – найкоротша. 22 червняпід час осьового обертання планети території, що лежать на північ від лініїПів-нічного полярного кола(66°33’пн.ш.), цілодобово потрапляють у зону освітленняСонцем, там настаєполярний день. На Північному полюсі він триває півроку.У Південній півкулі навпаки – 22 червня найдовша ніч та найкоротший світ-ловий день. На території, що розташована південніше від паралеліПівденногополярного кола(66°33’пд.ш.), сонячні промені зовсім не потрапляють. Там –полярна ніч, яка триває в точці Південного полюсу впродовж півроку.22 грудня Сонце підіймається найвище над горизонтом у Південній півкулі, анайнижче – у Північній. Тому, відповідно, в цей день у Південній півкулі найдов-ший світловий день й найкоротша ніч. У Північній півкулі навпаки. Зокрема, уКиєві 22 грудня день триває близько 8 год, а ніч – 16 год. За паралеллюПівденногополярного кола(66°33’пд.ш.) аж до точки Південного полюса в цей час триваєполярний день, у той час як північніше від паралелі Північного полярного кола –полярна ніч.21 березнята23 вересняЗемля займає таке положення щодо Сонця, що навсій планеті (крім полюсів) тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі.Тому ці дати називають відповідноднями весняноготаосіннього рівнодень.Залежно відгеографічної широтивисота Сонця над горизонтом зменшу-ється від екватора до полюсів.
Астрономічні пори року в південній і північній півкулі (мал)
