Азональність — поширення певних природніх явища незалежно віл зональних особливостей території; зазвичай обумовлена тектонічною будовою та рельєфом.
Акліматизація — пристосування до нових умов існування.
Акумуляція — процес накопичення на земній поверхні пухких мінеральних і органічних осадів.
Антициклон — область підвищеного тиску в атмосфері з максимумом у центрі; характеризується рухом повітря від центру до периферії за ходом годинникової стрілки в Північній півкулі й проти неї — у Південній півкулі, ясною та сухою погодою і слабкими вітрами.
Антропогенний ландшафт — нриродний комплекс, змінений у результаті госнодарської діяльності людини.
Атмосферний фронт — перехідна зона шириною в кишка десятків кілометрів між повітряними масами з різними фізичними властивостями. Розрізняють два основні тини атмосферних фронтів: теплий і холодний.
Басейн — 1. Частина земної поверхні, із якої в певну річку (річкову систему) стікають поверхневі й підземні води. 2. Область залягання корисних копалин, наприклад залізної руди (залізорудний басейн).
Безробітні — особи віком 15 років і старше, які у визначений період не мали роботи, займалися її пошуками й були готові взятися за неї.
Болото — ділянка суходолу з надлишковим зволоженням ґрунту, що заросла вологолюбною рослинністю, із решток якої утворюється торф; розрізняють болота верхові, низинні і перехідні.
Витрата води — показник річкового стоку за одиницю часу.
Водний режим — регулярні зміни рівня та витрат води в річках.
Географічне положення — положення географічного об’єкта на поверхні Землі щодо інших об’єктів, що мають на нього безпосередній або опосередкований вплив.
Горотворення — сукупність процесів формування гірських споруд під виливом інтенсивних ВИСХІДНИХ (тектонічних) рухів.
Ґрунт — верхній тонкий шар земної кори (від десятків сантиметрів до 2—3 м), що мас особливу властивість — родючість; ґрунт є результатом перетворення поверхневих шарів земної кори під СНІЛЬНИМ виливом води, повітря та організмів.
Демографічна криза — процес дуже повільного зростання населення або відсутність його зростання.
Демографічна політика — система державних (економічних, політичних, иравових, культурних) заходів, спрямованих на рехулювання демографічних процесів.
Демографічний вибух — швидке зростання населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного иеревшцеиня народжуваності над смертністю.
Діаспора — частина народу, що живе за межами країни своїх» ноходжен-вя, своєї історичної батьківщини.
Економіко-географічне положення країни — розміщення країни щодо об’єктів, які впливають на її економічний розвиток.
Економічно активне населення — частина трудових ресурсів, яка ироионуе свою робочу силу для виробництва товарів і надання послуг у суспільному господарстві.
Економічно неактивне населення — особи віком 15 років і старше, які у визначений неріод не працюють і не шукають роботу.
Еміграція — від’їзд на тимчасове або постійне ироживання до іншої країни.
Ерозія — руйнування гірських норід і ґрунтів поверхневими водними потоками і вітром.
Імміграція — прибуття на тимчасове або постійне ироживання до іншої країни.
Залежна територія — територія із визначеними межами і власним населенням, що в політичному відношенні залежить від держяви-метро-нолії, але може користуватися автономією.
Карст — явище, нов’язане з розчиненням новерхневими і нідземними водами гірських норід (гінс, кам’яна сіль); виражається в утворенні порожнин (нечери, ходи), а також своєрідних форм рельєфу (колодязі, лійки).
Клімат — багаторічний режим погоди, характерний для неввої місцевості за неріод у кілька десятиліть.
Континентальний клімат — клімат, що формується над внутрішніми частинами материків; особливістю континентального клімату є поєднання снекотного літа й холодної зими з невеликою кількістю опадів.
Країна — територія із визначеними кордонами і власним населенням, що в політичному відношенні може бути як суверенною (незалежною), так і залежною.
Ландшафт — просторово цілісна та порівняно однорідна частина географічної оболонки різних розмірів. У широкому розумінні поняття «ландшафт» є синонімом поняття «природний комплекс» будь-якого розміру.
Меандри — плавні вигини русла річки.
Мегалополіс — урбанізована зона, яка виникає внаслідок зростання близько розташованих міських агломерацій.
Міграція — просторове переміщення населення в межах однієї держави (внутрішня міграція) та з однієї держави до іншої (зовнішня міграція).
Місцевий час — час, що визначається для певного місця на Землі. Він залежить від географічної довготи місця та однаковий для всіх точок ва одному меридіані.
Міська агломерація — скупчення міських поселень, об’єднаних інтенсивними виробничими, транспортними, культурно-побутовими та іншими зв’язками.
Мовна сім'я — найбільша одиниця класифікації народів за ознакою спільного походження їхніх мов.
Населений пункт — забудована земельна ділянка, яка використовується для постійного місця проживання людей (місто, селшце міського тішу, село).
Нація — історична спільність людей, що складається в процесі формування її території, сталих господарських зв’язків, мови и особливостей культури.
Невизнана держава — територія із визначеними кордонами, власним населенням і політичною владою, що не має загального міжнародного визнання.
Озеро — цриродна водойма з уповільненим водообміном і відсутністю безпосереднього зв’язку зі Світовим океаном.
Падіння річки — різниця висот поверхні води біля витоку й гирла річки.
Підземні води — води, що перебувають у порах, тріщинах та інших порожнинах верхньої частини земної кори.
Платформа — відносно малорухома ділянка літосферних плит, що складається з кристалічного фундаменту та осадового чохла.
Плита — частина платформи, перекрита потужним (понад 500 м) чохлом осадових порід.
Похил річки — відношення падіння річки на невній ділянці до її довжини.
Поясний час — місцевий час, що визначається для серединного меридіана певного годинного поясу та діє в його межах.
Природний приріст — різниця між кількістю народжених і померлих протягом иевного періоду, яка обумовлює зміну кількості населення.
Природокористування — діяльність, спрямована на раціональне використання людством природних ресурсів.
Раса — історично сформована велика група людей, об’єднана походженням і спадковими біологічними ознаками (колір шкіри, пропорції тіла, розріз очей, структура волосся тощо).
Релігія — одна із форм духовної культури, яка являє собою особливу форму світогляду і світовідчуття.
Рельеф — сукупність нерівностей літосфери, різних за формами, розмірами, походженням, віком та історією розвитку.
Річковий стік — кількість води, що ііротікає в руслі річки. Показник річкового стоку за одиницю часу називають витратами води.
Світова релігія — релігія, яка отримала поширення серед народів різних країн світу і на різних континентах.
Синоптична карта — карта, на якій нанесені результати метеоролоійчних спостережень про стан приземного шару атмосфери в певний момент.
Сумарна сонячна радіація — частина сонячної енергії, що досягає поверхні Землі. Її показники змінюються залежно від широти, часу доби, нори року і прозорості атмосфери.
Тераси — горизонтальні або дещо похилі поверхні, розташовані на схилах річкових долин. У давнину вони були заплавою річки.
Топографічна карта — загальноі'еографічна карта, що відзначається великою детальністю змісту та забезпечує високу точність вимірювань за нею.
Трудові ресурси — частина населення, яка має фізичні можливості, загальноосвітні й професійні знання, необхідні для роботи в суспільному господарстві.
Урбанізація — процес швидкохч» зростання міського населення та збільшення ролі міст в економіці, політиці, культурі.
Фізико-географічне положення країни — розміщення країни в географічній системі координат та природному просторі з йохч» об’єктами і процесами, що впливають на прххроду країни.
Фізико-географічне районування — система територіального поділу земної поверхні, що х'рунтується на виявленні системи підпорядкованих один одному природних ландшафтів, які характеризуються внутрішньою єдністю і неповторністю компонентів природи.
Фізична географія — система наук, які вивчають х-еографічну оболонку Землі та її структурні частини (ландшафти всіх рівнів).
Хибна урбанізація — процес зростання міськоію населення, якхій не підкріплюється можливостями забезпечити відповідний рівень життя.
Циклон — область зниженого тиску в атмосфері з мінімумом у центрі; ха-рактеризуєтхюя рухом повітря від периферії до центру проти годинникової стрілки в Північній півкулі та за нею — у Південній.
Щит — частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним (меншим за 500 м) осадовим чохлом.
Це матеріал з підручника Географія 8 клас Довгань
