8 кл. Урок №35 Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти»

 1. Перегляньте відео-урок

2.Запишіть в зошиті тему та конспект

ландшафт – це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що має єдину геологічну основу, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, тісне поєднання ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації.

Фація – найпростіший ПТК, що утворюється в межах одного елемента рельєфу, наприклад, на дні яру, схилі балки, вершині горба, вздовж русла річки. Фація має найбільш однорідні природні умови. Взаємозв’язана група фацій утворює урочище – ПТК, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу (яру, балки, окремого горба, днища малої річкової долини). Просторове ж поєднання однакових за походженням урочищ, які сформувались на досить великій формі рельєфу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, плоске межиріччя, горбисте пасмо чи скелясте високогір’я.
зональні ПТК – це природні комплекси, що утворилися в результаті широтного вияву природних процесів і явищ. До них належать географічні пояси, природні зони і підзони.Найбільшими азональними ПТК є природні комплекси материків і океанів, а в їх межах – фізико-географічні країни і природно-аквальні комплекси морів. 

3. Розгляньте карту «Ландшафти»

4. Домашнє завдання Прочитайте параграф у підручнику

Тема: Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірювання. Карта розподілу опадів.

 

1. Перегляньте відео-урок

2. Запишіть в зошиті

При певних умовах з хмар випадають опади, тобто краплі і кристали які не можуть утримуватися в атмосфері. Виділяють рідкі і тверді опади. До перших відносять дощі, які поділяються на зливи і облогові дощі. Виділяють також паморозь.

Зливи це короткочасні дощі, великої інтенсивності. Розміри крапель 3-8мм. Час тривалості зливи від декількох хвилин до декількох годин.

Облогові дощі - дощі малої інтенсивності і тривалі у часі (декілька діб). Розміри крапель 0,5-3 мм.

Паморозь складається із крапель 0,05- 0,5 мм із дуже малою швидкістю випадіння і легко переноситься вітром у горизонтальному напрямку.

До твердих опадів відносяться сніг, крупа, град.

Сніг складається із льодяних кристалів різноманітної форми, яка залежить від умов їх утворення. Основна форма сніжинок шестикутна зірка, розміром декілька мм. Інколи сніжинки зліплюються утворюючи так званий лапатий сніг. При температурах близьких до 0^о випадає мокрий сніг, сніг з дощем.

Крупа – це різновид твердих опадів і поділяється на снігову і льодяну. Вона має вигляд кругленьких зернят діаметром 1мм і більше. Сніжна крупа має снігоподібну будову і легко стискується пальцями. Льодяна крупа має зледенілу поверхню і її не стиснеш пальцями.

Град випадає, як правило, у теплий період року під час дощу. Розміри граду від розмірів гороху до 5-8 см у діаметрі, а може бути і більшим. Вага градин інколи перевищує 300 грамів. Для утворення граду необхідна велика водність хмар. 


3. Домашнє завдання: Прочитайте параграф 34

6 клас. Тема: Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря, зміни вологості повітря

 

1. Перегляньте відео-урок

2. Запишіть в зошиті тему уроку та визначення з параграфа 32
Вологість повітря, абсолютна воллогість,  відносна вологість, гірометер, точка роси, конденсація, туман

3. Прочитайте
Туман - це хмара над поверхнею землі. Немає ніякої різниці між туманом і хмарою в небі. Коли хмара знаходиться біля поверхні землі або моря, ми називаємо його «туман». Зазвичай туман утворюється ночами і рано вранці в низинах і над водоймами. Він пов'язаний з холодним потоком повітря, який опускається на теплі поверхні суші або води. Тумани частіше бувають восени, коли повітря охолоджується швидше, ніж земля або вода. У тиху погоду з настанням темряви в низьких місцях над землею утворюються тонкі шари туману. У міру того як земля вночі остигає, стають холоднішими і нижні шари повітря. При зіткненні такого прохолодного повітря з теплим і утворюється туман.

4. Домашнє завдання 
Прочитайте параграф 32

8 кл. Урок №34 Тваринний світ України. Різноманітність тваринного світу. Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості

1.Перегляньте відео-урок

2 Запишіть в зошиті тему та конспект
Фауна - сукупність видів тварин, що історично склалася у певній екосистемі (наприклад, фауна лісу, фауна моря).

3. Запишіть самостійно типових представників тваринного світу полісся, лісостепу та степу

4. Домашнє завдання: прочитайте параграф 35

8 кл. Урок №33 Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання. Червона та Зелена книги України. Рослинні ресурси, їх охорона.

 

1.  Перегляньте відео-урок

2. Запишіть в зошиті тему та головне з уроку

3.Тест для закріплення знань
Повідомте учням

Код доступу 2126798

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

4.Домашнє завдання:прочийте параграф 34

Урок 6 клас. Вітер:причини винекнення, напрямки, сили, швидкість вітру. Їх визначення сучасними приладами й візуально. Утворення бризу.

Презентація Вітер
1 Перегляньте відео-урок

2 Запишіть в зошиті тему і конспект

Атмосферне повітря постійно рухається. Він переміщається з області з більш високим атмосферним тиском в область з більш низьким.

Вітер — горизонтальне переміщення повітря з області високого атмосферного тиску в область низького.

Причиною виникнення вітрів є нерівномірний розподіл атмосферного тиску.

Основними характеристиками вітру є його напрям, швидкість і сила.

 

Напрямок визначається тією стороною горизонту, звідки дме вітер. Якщо вітер дме із заходу на схід, то він називається західним. Для визначення напрямку вітру використовується флюгер (з голландського Vleugel — «крило»).

 

Швидкість вітру залежить від різниці атмосферного тиску між місцевостями звідки і куди він дме. Чим більше ця різниця, тим вище швидкість вітру і тим більше його сила. Швидкість вітру може сповільниться через тертя об земну поверхню і від перешкод, які постають на його шляху (наприклад, гори).

 

Швидкість вітру вимірюється у метрах на секунду (м/с). Біля поверхні Землі вона становить 5 — 10 м/с, у верхніх шарах атмосфери — значно вище. Для вимірювання швидкості вітру використовується анемометр (від грец. Ἄνεμος — вітер і μετρέω — вимірюю). Сила вітру вимірюється за шкалою Бофорта, в якій враховується швидкість вітру та його вплив на земні предмети або хвилювання у відкритому морі.

Перегляньте таблицю 

.

Найсильніші вітри зафіксовані в Антарктиді, де постійно дмуть сильні стокові вітри — Земля Аделі ( до 88 м/с).


3 Домашнє завдання: прочийте параграф 31

Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Дослідження В.Докучаєва. Карта

 1. Перегляньте віде-урок

2. Прочитайте параграф 33

2. Запишіть в зошиті
Основні типи ґрунтів рівнинної частини

Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі. Вони сформувалися в умовах надмірного зволоження під сосновими і мішаними лісами. Материнськими породами для них слугують водно-льодовикові піщані відклади. У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5%), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб. Тому вони мають низьку родючість.

Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході і Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження. Вміст гумусу в них також незначний – 3 %, тому їх природна родючість невисока.

Чорноземні ґрунти сформувалися на лесах в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Великий вміст гумусу (8 – 15%) та зерниста й грудкувата структура роблять їх найродючішими не тільки в Україні, а й у світі. Гумусний шар у чорноземах має значну потужність – від 40 см до 1 м і більше. Ці ґрунти, що вкривають майже 65% території України, є її національним багатством. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів світу. У різних частинах країни поширені різні підтипи чорноземів: у лісостепу – чорноземи опідзолені і типові, північній частині степу – чорноземи звичайні, на півдні степу – чорноземи південні. Різноманітність підтипів і їхні властивості зумовлені різною зволоженістю території.

На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти. Вони мають незначний вміст гумусу – 3%, але досить потужний гумусовий горизонт – до 55 см. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.

Крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинній частині України на Поліссі сформувалися болотні й торфово-болотні, а в долинах річок – лучні й лучно-болотні. У лісостепу і степу окремими невеликими плямами поширені солонці – малородючі ґрунти, в яких простежується горизонт із значним вмістом солей. У південних степах утворилися солончаки –неродючі ґрунти, що мають підвищений вміст солей по всій своїй товщ. Для вирощування рослин такі ґрунти потребують промивання і гіпсування. Внаслідок інтенсивного промивання водою солонці в замкнутих зниженнях рельєфу перетворюються на солоді, в яких засолений шар зникає, зате з’являються глейові горизонти.

3. Перегляньте карту грунтів Укоаїни

4. Доманє завдання. прочитайте параграф 32

8 кл. Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість

 

1. Перегляньте відео-урок

2. Запишіть в зошиті тему: Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість


Запам’ятай і запиши! 

Умови ґрунтоутворення

✵ Материнські породи — основними є продукти вивітрювання гірських порід, утворені в антропогеновий період: леси, лесовидні суглинки, водно-льодовикові, піщані та супіщані відклади, продукти руйнування карбонатних порід, магматичних тощо; визначають механічний (здатність пропускати вологу, повітря, розвіюватись) та хімічний склад майбутніх ґрунтів;

✵ кліматичні — визначають температури та освітленість, ступінь зволоженості (К), інтенсивність вітру;

✵ рельєф — обумовлює відмінність погодних показників (висота, експозиція схилів), переважання процесів денудації чи акумуляції;

✵ живі організми — синтезують та розкладають органічні речовини, накопичують хімічні сполуки, змінюють структуру материнських порід і ґрунтів, перерозподіляють поживні речовини тощо;

✵ час — тривалість процесів ґрунтоутворення обумовлює ступінь сформованості ґрунтових горизонтів;

✵ господарська діяльність людини — змінює фізичні та хімічні властивості ґрунтів, їх структуру.

Від усіх факторів залежить утворення типів ґрунтів та їх бонітет (оцінка родючості за 100-бальною системою).

3. Домашнє завдання: прочитайте параграф 32

6 клас, тема "Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в атмосфері. Вимірювання атмосферного тиску"

1. Запишіть в зошиті тему уроку: "Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни в атмосфері. Вимірювання атмосферного тиску"

2. Перегляньте відео-урок 

3. Прочитайте  в підручнику параграф 30

 можна знайти підручник за посиланням    https://www.ippo.if.ua/predmety/geo/media/files/Geogr_6_Verstka_new_2014_nov_pravka%2B%20(1).pdf

4. Запам’ятай і запиши! 
Сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні й на всі розташовані на ній об’єкти та тіла, називається атмосферним тиском.   Одиниці вимірювання атмосферного тиску – міліметри ртутного стовпа (мм.рт.ст.).
Нормальний атмосферний тиск – це тиск ртутного стовпа заввишки 760 мм над рівнем моря на широті 45° при температурі 0°С 


З підняттям у гору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм. рт. ст.; на кожні 1000 м на 100 мм. рт. ст.; на 10 м на 1 мм. рт. ст. 


4. Намалюйте схему поясів тиску на Землі 



Прилад для вимірювання атмосферного тиску барометер.

5. Перегляньте задачу на визначення атмосферного тиску.
Задача 1. Який атмосферний тиск на вершині найвищої гори України – Говерлі (висота 2061 м), якщо тиск біля підніжжя гори на висоті 800 м становить 680 мм.рт.ст.?
Розв’язок: 
1. 2061 м – 800 м = 1261 (м) – різниця висоти;
2. Складаємо пропорцію, пам’ятаємо, що на 1000 м тиск знижується на 100 мм.рт.ст.  Отже, 
1000 м – 100 мм.рт.ст.
1261 м – Х, мм.рт.ст.,  
звідси виходить, що 1261 ˟100 /100 = 126 мм.рт.ст. – величина зміни атмосферного тиску;
3. Знаходимо тиск на вершині гори: 680 – 126 = 554 мм.рт.ст.
Відповідь: на вершині гори тиск становить 554 мм.рт.ст.

6. Закріплення вивченого матеріалу
Як називається?
1 – сила, з якою стовп атмосферного повітря тисне на одиницю земної поверхні;(атмосферний тиск)
2 – прилад для вимірювання атмосферного тиску; (...)
3 – одиниці вимірювання атмосферного тиску. (...)


7. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 30.