середа, 21 жовтня 2020 р.

6 клас. Географічні атласи. Практичне значення карт

 

Додати підпис

Запишіть в зошиті тему, визначення атлас, та виберіть основне з тексту
Прочитайте параграф у підручнику

1. Серії, карт. Географічні атласи

Карти видають окремими серіями. Єдність карт у серії може базуватися на двох ознаках:

  • серії першого виду утворюють карти різних територій із одноманітним змістом;
  • серії другого виду утворюють карти різного змісту, але однієї і тієї ж території.

При виданні карт серії першого виду передбачається, що кожна карта серії буде використовуватися незалежно від інших. Ця серія ділиться на два підвиди: до першого відносять "карти, побудовані в одному масштабі так, щоб вони утворили в сукупності неперервне зображення значної частини земної поверхні; до другого - карти, побудовані теж в одному масштабі, але в сукупності не дають суцільного зображення тієї території, частини якої показані на кожній із них.

Серії другого виду будуються за іншим принципом. Серію складають карти, на яких зображена одна і та ж територія, але кожна карта відрізняється змістом. В серії можуть бути і тематичні і загально-географічні карти. Вони дають детальну і різносторонню характеристику території, яку не можна передати на одній карті. Тематичні карти цієї серії важливі не самі по собі, а у" співставленні між собою.

Карти серії, об'єднані єдністю території, будують в одній картографічній проекції, в одному масштабі, вони мають однакові рамки і однотипну компоновку, як правило, однорідну географічну основу, а у тематичних карт - узгоджене спеціальне навантаження. Є серії карт, об'єднані обома ознаками (і змістом, і територією) - серія настінних карт материків.

Атласом - називають систематизоване зібрання географічних карт, виконаних за єдиною програмою як цілісний твір. Атлас включає в себе систему карт, органічно ув'язаних між собою.

Основними особливостями атласів є наступні:

  • цілісність, яка визначається повнотою та внутрішньою єдністю карт;
  • внутрішня єдність, яка розуміється як взаємопов'язаність, узгодженість та зручність співставлення карт.

Атласи вміщують, окрім карт, таблиці, тексти, фото, описи, профілі, малюнки, довідково-статистичні дані.

     

Певне групування карт в атласі та послідовність розділів за певною темою, розміщення легенди, тексту, пояснювальних таблиць та інших зображень, інших складових частин називається структурою атласу.

Багатство видів і типів атласів потребує їх класифікації.

Атласи групують за:

  • територіальним охопленням: атласи світу (всесвітні), атласи окремих материків та їх частин, атласи окремих держав, регіональні атласи (частин країн, окремих областей, провінцій, штатів, районів), атласи міст; аналогічний поділ атласів для акваторій (атласи океанів, океанічних басейнів, морів тощо);
  • тематикою: загально географічні, фізико-географічні (вузько галузеві, комплексні галузеві, комплексні), загальні комплексні;
  • призначенням: навчальні, навчально-довідкові, науково-довідкові, туристські, дорожні, військові, краєзнавчі;
  • величиною (форматом): великі, середні, малі (кишенькові).

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

8 клас Урок 13 "Визначення місцевого і поясного часу"

 

1.  Прочийтейте парараф в підручнику

2. Перегляньте відео-уроки





3. Запишіть в зошиті тему уроку "Визначення місцевого і поясного часу" Прочитайте та запишіть визначення в зошит. Виберіть основне.

 Місцевий час

     Земля обертається навколо своєї осі і робить один повний оберт приблизно за добу – 24 години. У кожну мить доби однаковий час спостерігається у будь-якій точці одного й того самого меридіана. Цей час прийнято називати місцевим (сонячним) часом. Якщо змінюється довгота місця спостереження, змінюється й місцевий час. За одну годину Земля повертається на 15° (360°:24), тобто різниця в часі між пунктами, розташованими на одній паралелі й віддаленими один від одного на 15°, становить одну годину. Наприклад, якщо в Донецьку (близько 38° сх. д.) 12 година, то у Самборі Львівської області (близько 23° сх. д.) буде 11 година.

     Чим більша відстань одного меридіана від іншого, тим більша різниця між ними в часі. Коли в Києві полудень, на протилежному боці земної кулі (на відстані 180° на захід або схід від Києва) в цю мить буде північ.

    За Римською міжнародною угодою 1883 р., за початковий меридіан для географічних довгот лічби прийнято Гринвіцький меридіан, який проходить через астрономічну обсерваторію в Гринвічі поблизу Лондона і має довготу 0°00'00". Місцевий гринвіцький час, що відраховується від півночі, умовились називати всесвітнім, або світовим, часом. Різниця в градусах між довготою Гринвіцького меридіана й довготою місцевого меридіана і становить різницю місцевого часу між цими меридіанами в один і той самий момент. Наприклад, різниця між Гринвічем і Фастовом Київської області становить 30°, або 2 годину. Тож коли у Гринвічі північ, у Фастові у цей момент 2 година ночі, а в Єкатеринбурзі (Росія) – 4 година ночі, в Якутську – 8 година ранку, а у Петропавлівську-Камчатському 11 година дня, майже обідній час.

                                                                      Поясний час

        У практичній діяльності зручніше користуватися так званим поясним часом, який запропонував у 1878 р. канадський інженер С. Флемінг. Ідея С. Флемінга полягає у тому, що вся поверхня земної кулі умовно поділена меридіанами на 24 годинні пояси, кожний шириною 15°. Кожному з 24-х годинних поясів присвоюється відповідний номер від 0 (нульового) до 23-го. Нульовим меридіаном є 24-й. У межах поясу один час – місцевий, визначений за середнім меридіаном цього поясу. Час сусіднього поясу відрізняється на 1 годину. Пояси відлічують від Гринвіцького меридіана на схід, оскільки Земля обертається із заходу на схід. Номер поясу показує, на скільки годин час даного поясу відрізняється від Гринвіцького (на схід від Гринвіча час доби збільшується, на захід – зменшується). Поясний час було схвалено на Міжнародному астрономічному конгресі у 1884 р. З 1883 р. поясний час введено у США і Канаді, з 1924 р. – в Україні.

     Хоч видовженість території України із заходу на схід і становить понад 22°, вся країна лежить у другому годинному, або східноєвропейському, поясі (нульовий пояс має назву західноєвропейського, а перший – середньоєвропейського).

     Годинні пояси і в інших країнах не завжди проходять строго за меридіанами – враховуються їх державні кордони або адміністративні межі. Це робиться для зручності організації життєдіяльності жителів країни.

                                                   Де ж починається кожна нова доба?

    Домовились, що початком нової доби вважати 12-й годинний пояс (у Тихому океані, меридіан 180°). Це лінія зміни дат. Усі, хто перетинає цю умовну лінію, потрапляє з однієї доби в іншу. Так, перетинаючи цю лінію зі сходу на захід, потрібно додати одну добу – тому що на схід від лінії вже розпочалася нова доба, а на захід – ще продовжується попередня. Перетинаючи цю лінію з заходу на схід, відлічують двічі одну й ту саму добу.